Шахова олімпіада

Предками командних матчів між шахістами вважають матчі за листуванням. Першими поєдинками такого типу були Единбург — Лондон (1824–1828) і Будапешт — Париж (1842–1845), від переможців котрих пішли назви шахових дебютів — шотландська і угорська партії. Ці матчі проводили за листуванням, унаслідок чого змагання затягувалися на місяці і роки. З появою телеграфа темп боротьби значно збільшився.

Серед зустрічей по телеграфу відомими стали ігри Англія—США. З 1896 року їх проводили щорічно і з 13 матчів 6 виграли англійці, 6 американці, один закінчився нічиєю.

Безпосередні очні командні зустрічі були поширені в Європі до Першої світової війни. Такими традиційними матчами були, наприклад, Англія—Голландія, Швеція—Данія, Німеччина—Голландія.

Після Першої світової шахові федерації країн почали шукати можливості провести міжнародний турнір, який би міг визначити найсильнішу шахову збірну світу. 20 липня 1924 року за ініціативи секретаря Французької шахової федерації П'єра Венсана в Парижі зібралися представники 15 національних шахових федерацій і підписали протокол про створення Міжнародної шахової федерації (фр. Fédération internationale des échecs) — ФІДЕ. Ще до цього, навесні, Венсан звернувся до Міжнародного олімпійського комітету за підтримкою у проведенні міжнародного командного шахового турніру у рамках Олімпійських ігор, що відбувалися у 1924 році в Парижі. МОК підтримав пропозицію за умови, що до змагань не буде допущено «професіоналів», тобто людей, для яких шахи є джерелом прибутку, адже це суперечило б духу олімпізму. Турнір стартував у липні 1924 року й отримав назву «Всесвітня олімпіада любителів».

Ще одну спробу організації шахової олімпіади було зроблено на турнірі в Будапешті 1926 року. Але він зібрав лише 4 збірні. Першою повноцінною олімпіадою стали змагання у Лондоні 1927 року, де за звання найсильнішого боролися 16 команд (у тому числі одна з-поза Європи — Аргентина). Відтоді проведення олімпіад стало регулярним. У 1930-х роках змагання проводили у непарні роки (що два роки). Тогочасними лідерами були команди США, Польщі, Угорщини, Чехословаччини і Німеччини. Останню довоєнну олімпіаду проведено 1939 року в Буенос-Айресі (Аргентина). Друга світова війна перервала проведення турнірів.

По війні першу олімпіаду організовано аж у 1950 році. Господарем стало югославське місто Дубровник. ФІДЕ постановило проводити олімпіаду раз на два роки у парні роки. Олімпіада 1952 року відкрила нову еру цих змагань — вперше на турнір приїхала команда СРСР. Радянські шахісти були найсильнішими на світі, що й підтвердили результати наступних турнірів — до 1990-х років Радянський Союз лише одного разу поступився першим місцем (Угорщині в 1978 році) і в одному випадку бойкотував турнір (1976 р. олімпіада відбувалася в Хайфі, Ізраїль). Решту змагань радянські гравці виграли. Найближчими переслідувачами були збірні соціалістичних Угорщини та Югославії, а також представники Заходу: Сполучені Штати Америки, Аргентина та Англія.

Після розпаду Радянського Союзу збірні колишніх союзних республік, а тепер незалежних держав, залишилися елітою світових шахів. З 1992 року олімпіаду 6 разів вигравала Росія (1992, 1994, 1996, 1998, 2000 і 2002), тричі — Вірменія (2006, 2008 і 2012) та двічі — Україна (2004, 2010).
У 2014 році вперше переможцями шахової олімпіади стала команда Китаю.

Дані за 1927—2018 роки[1]

Місце	Країна	1-х місць	2-х місць	3-х місць	Разом
1	СРСР	18	1	0	19
2	США	6	6	9	21
3	Росія	6	3	3	12
4	Угорщина	5	8	2	15
5	Вірменія	3	0	3	6
6	Україна	2	2	3	7
7	КНР	2	1	0	3
8	Югославія	1	7	5	13
9	Польща	1	3	3	7
10	Чехословаччина	1	2	1	4
11	Німеччина*	1	1	4	6
12	Англія	0	3	3	6
13	Аргентина	0	3	2	5
14	Нідерланди	0	1	1	2
15	Швеція	0	1	1	2
15	Ізраїль	0	1	1	2
17	Боснія і Герцеговина	0	1	0	1
17	Данія	0	1	0	1
17	Узбекистан	0	1	0	1
20	Болгарія	0	0	1	1
20	Естонія	0	0	1	1
20	Румунія	0	0	1	1
20	Швейцарія	0	0	1	1
20	Індія	0	0	1	1

• Включає в себе результати Західної Німеччини.

Дані за 1957—2018 роки[2]

Місце	Країна	1-х місць	2-х місць	3-х місць	Разом
1	СРСР	11	2	0	13
2	КНР	6	4	4	14
3	Грузія	4	1	3	8
4	Росія	3	3	3	9
5	Угорщина	2	5	2	9
6	Україна	1	3	3	7
7	Ізраїль	1	0	0	1
8	Румунія	0	5	2	7
9	Польща	0	1	2	3
10	Югославія	0	1	1	2
11	Болгарія	0	1	1	2
12	США	0	1	1	2
13	Англія	0	1	0	1
14	НДР	0	0	3	3
15	Німеччина	0	0	1	1
15	Чехословаччина	0	0	1	1
15	Іспанія	0	0	1	1