Еббі Лінкольн

Народилася в бідній багатодітній сім'ї у Чикаго, жила у сільській місцевості в штаті Мічиган. Дівчинка росла разом з 11 братами та сестрами. Вона рано виявила у себе здібності до музики, сама вчилася грати на фортепіано і співала у шкільному хорі.

У підлітковому віці Лінкольн працювала прислугою, але продовжувала співати. На початку 1950-х років вона виступала у нічних клубах Лос-Анджелеса під ім'ям Габі Вулдрідж, а потім Габбі Лі. У 20 років стала професійною співачкою, співала в нічних клубах під іменем Анна Марія, одночасно підробляла покоївкою. У 1952-1954 роках співала в клубах на Гавайських островах під псевдонімом Габі Лі. У 1956 взяла остаточне сценічне ім'я — Еббі Лінкольн і записала декілька композицій з оркестром Бенні Картера. У 1958 в Нью-Йорку записує платівку під назвою «It's A Magic». У 1957 знялася у вставній номері в музичній комедії «The Girl Can't Help It» («Дівчина нічого не може з цим вдіяти»), з'явившись на екрані в сукні, яку раніше Мерилін Монро одягала на зйомках кінофільму «Джентльмени надають перевагу білявкам» (1953).

Далі почала регулярні виступи і записи з боперамі Телоніусом Монком, Мелом Волдроном, Чарльзом Мінгусом і барабанщиком Максом Роучем, брала участь в записі платівки Макса Роуча Freedom Now Suite (1960), композиції якої було направлено проти расової дискримінації афроамериканського населення країни. Вийшла заміж за Роуча і в 1962-1970 в основному брала участь у його проектах.

У молодості Лінкольн підкорила США не тільки своїм голосом, але і красою. Під впливом Роуча вона відмовилася від первісного романтичного образу, стала одягатися як афроамериканка і співати пісні з політичним забарвленням. Пізніше, у 1993 році співачка так пояснила зміни у своєму образі: «Люди в залі зазвичай дивилися на моє декольте і оцінювали форми мого тіла. Це не має нічого спільного з музикою. У мене була мрія стати зіркою, так що Макс (Роуч) з'явився в потрібний час, щоб допомогти врятувати мене від самої себе. В іншому випадку, я б стала алкоголіком і була нещасна».

Лінкольн відома зйомками у фільмах 1950-1960-х років. У 1965 знялася у фільмі «Просто людина» (Nothing But A Man, про життя кольорового населення Америки). У 1968 році разом з Сідні Пуатьє знялася у фільмі у фільмі «Тільки для любові», за який отримала номінацію на «Золотий глобус». У 1975 з ініціативи президента Гвінеї взяла собі ще одне ім'я — Амінат Мосека. У другій половині 1970-х років багато виступала з концертами на підтримку різних радикальних політичних рухів. Після 1980 співала в нью-йоркських клубах.

Була відомою активісткою руху за громадянські права афроамериканців. Неодноразово підкреслювала, що виконання будь-якої пісні — пропагандистський акт. Часто її звинувачували в «чорному націоналізмі».

• Abbey Lincoln's Affair ... A Sorry Of A Girl In Love (1956)
• That's Him! (Riverside, 1957)
• It's Magic (Riverside, 1958)
• Abbey Is Blue (Riverside, 1959)
• Straight Ahead (Candid, 1961)
• People In Me (1973)
• Golden Lady (1980)
• Talkin' To The Sun (1983)
• A Tribute To Billie Holiday (1987)
• Abbey Sings Billie. Vol. 2 (1987)
• The World Is Falling Down (1991)
• You Gotta Play The Band (1992, зі Стен Гетц)
• When There Is Love (1993)
• A Turtle's Dream (1995)
• Who Used To Dance (1997)

• Еббі Лінкольн на сайті IMDb (англ.)
• Bio at Verve Records
• Abbey Lincoln Discography at www.JazzDiscography.com
• Abbey Lincoln at NPR Music
• Abbey Lincoln Tribute and image.