Ебергард Вайхольд

Ебергард Вайхольд (нім. Eberhard Weichold; 23 серпня 1891, Дрезден19 грудня 1960, Бремен) — німецький офіцер, віце-адмірал крігсмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Ебергард Вайхольд
нім. Eberhard Weichold
Народився 23 серпня 1891(1891-08-23)
Дрезден, Німецький рейх
Помер 19 грудня 1960(1960-12-19) (69 років)
Бремен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність штурман
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Віце-адмірал
Нагороди
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «Ліакат»
Галліполійська зірка
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Хрест «За військову доблесть» (Італія)
Офіцер Савойського військового ордена
Нагрудний знак підводника

Біографія

1 квітня 1911 року поступив на службу кадетом в кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни. З 1 грудня 1915 по 6 травня 1916 року навчався у школі підводників, після чого служив вахтовим офіцером на підводних човнах UB 11, U 4, UC 20 і UB 50. З 17 травня по 29 листопада 1918 року — командир UC 22, на якій потопив 3 кораблі загальною водотоннажністю 10 902 брт. Після війни продовжив службу в рейхсмаріне.

З 27 жовтня 1938 року — перший офіцер Адмірал-штабу командування ВМФ. З 2 листопада 1939 року — начальник спеціального штабу ОКВ з ведення торгово-економічної війни. З 28 червня 1940 року — начальник об'єднаного німецького штабу в Адміралтействі Королівського флоту Італії. З 16 серпня 1941 по 4 березня 1943 року — німецький адмірал в Адміралтействі Королівського флоту Італії, також з 22 листопада 1941 року — керівник німецьким військово-морським командуванням в Італії, відповідав за постачання морем Африканського корпусу. Через суперечку з приводу Середземномор'я зі своїм другом Карлом Деніцем Вайхольд був звільнений з посади і переведений в ОКМ спеціальним представником морської війни. З 1 квітня 1944 по 8 травня 1945 року — начальник навчального штабу ОКМ.

8 травня 1945 року взятий у полон союзниками. Звільнений в 1947 році.

Звання

Нагороди

Література

  • Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945 Band 3: P–Z, Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-2482-4, S. 526–527
  • Dieter Hartwig: Großadmiral Karl Dönitz – Legende und Wirklichkeit, Ferdinand Schöningh, Paderborn 2010, ISBN 978-3-506-77027-1, S. 70
  • Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 44
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 124

Посилання

Примітки

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.