Ебі-Нур

Ебі-Нур (кит. 艾比湖) — рифтове озеро на північному заході Китаю біля кордону з Казахстаном, поблизу південного входу до Джунгарської брами. Є найбільшим озером і центром басейну Джунгарської рівнини, має площу понад 1 тис. км²., разом з навколишніми болотами — 1420 км².. Площа і рівень води сильно змінюється (до 800 км². і на 5 м) залежно від кількості води. У посушливі роки піщана коса заввишки близько 0,5 м розділяє озеро на 2 водоймища завглибшки 2 і 15 м.

Ебі-Нур
44°53′ пн. ш. 83°00′ сх. д.
Розташування
Країна	КНР
Регіон	Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Розташування	Боро-Тала-Монгольська автономна префектура
Геологічні дані
Тип	Рифтове озеро
Розміри
Площа поверхні	500 км²
Висота	189  м
Глибина середня	1.4  м
Глибина макс.	2.8  м
Вода
Басейн
Вливаються	Bortala Hed
Площа басейну	50 621 км²
Країни басейну	Китай
Інше
Geonames	7839075
Ебі-Нур (Китайська Народна Республіка)
Ебі-Нур (Сіньцзян-Уйгурський автономний район)
Ебі-Нур у Вікісховищі

Річки. що впадають у озеро (Джергалан, Цзінхе і Боро-Тала), несуть до 1,7 км³ води на рік. Взимку озеро замерзає, проте сильні вітри з Джунгарської брами інколи збивають лід. Береги озера низькі, переважно пустинні. Оскільки вода в озері гірко-солона, риба в ньому не водиться. В наш час^[коли?] озеро знаходиться у стадії зростання через сильне збільшення кількості опадів в регіоні[1][2].У серпні 2007 року водно-болотяні угіддя озера Ебі-Нур отримали статус національного природного резерва[3].

На північно-західному березі розташована станція Алашанькоу Ланьчжоу-Сіньцзянської залізниці. По південному краю озера проходить автотраса від прикордонного містечка Хоргос до Урумчі.