Ева Грін

Ева Гаель Грін або Грен (фр. Eva Gaëlle Green; фр. вимова: [eva gaɛl gʁeːn]; нар. 6 липня 1980(19800706), Париж) — французька кіно- та театральна акторка, модель.

Ева Грін
Eva Green
Ім'я при народженні Ева Гаель Грін
Народилася 6 липня 1980(1980-07-06) (41 рік)
Париж, Франція
Громадянство  Франція
Релігія християнство і юдаїзм
Діяльність акторка, модель
Alma mater Академія драматичного мистецтва Веббера Дугласаd і American University of Parisd
Роки діяльності 2001 — дотепер
Батьки Walter Greend
Марлен Жобер
Брати / сестри Joy Greend
IMDb ID 1200692
Нагороди та премії

BAFTA Rising Star Awardd (2007)

Empire Award for Best Newcomerd (2007)

 Ева Грін у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Сім'я

Батько Еви — Вальтер Грін (прізвище при народженні швед. Gren), за походженням наполовину швед, наполовину француз, працює стоматологом, знявся у фільмі «Au hasard Balthazar» (1966). Мати — Марлен Жобер, громадянка Франції, походить з сефардських євреїв Алжиру — акторка й дитяча письменниця[1][2][3][4]. В Еви є сестра-близнючка Джой Грін. Дядько Еви — кінооператор Крістіан Берґер, тітка — акторка Маріка Грін.

Освіта

Ева навчалась в американському університеті в Парижі, у класі вивчення англійської мови. У віці 17-ти років Ева покинула Францію, щоб вивчити англійську мову в Рамсгейті, графство Кент, а потім повернулася до Парижа, де продовжила навчання в американській школі. У період з 1997 по 2000 рік Ева навчалась і в інших європейських та американських університетах на курсах акторського мистецтва та режисури (Школа Святого Павла в Парижі, Академія драматичного мистецтва Уебер Даглас у Лондоні, Школа мистецтв Тиш при Нью-Йоркському університеті).

Кар'єра

Театр

Першими кроками Еви як акторки були незначні ролі в театральних постановках (одною з них була роль у виставі «La Jalousie en Trois Fax» (2001), за яку вона була номінована на премію Мольєра, і «Turcaret» (2002). Саме в театрі режисер Бернардо Бертолуччі помітив Еву й запропонував знятись у фільмі «Мрійники».

Кіно

Після стрічки «Мрійники», Ева знялась ще в одній французькій картині «Пригоди Арсена Люпена» Жана-Поля Саломе, у якій вона зіграла роль Клариси, коханки Люпена. Після цього її запросили до Голлівуду.

Американським дебютом акторки стала участь у масштабній історичній постановці Рідлі Скотта «Царство небесне», у якій Еві дісталась роль єрусалимської принцеси Сибілли, закоханої в головного героя — хрестоносця Баліана (Орландо Блум). Акторка була кандидатурою на роль у фільм «Чорна орхідея» Браяна де Пальми, проте вона відмовилась від цього фільму.

Наступний фільм акторки «Казино Рояль», у якому вона знялась у ролі Веспер Лінд — подруги Джеймса Бонда. Акторська робота Грін була добре прийнята: «Entertainment weekly» назвав її четвертою «найкращою дівчиною Бонда всіх часів», а «IGN» назвав її «найкращою фатальною жінкою». За роль Веспер акторка 2007 року була відзначена премією «Empire» і номінувалась на премію «Сатурн». Того ж року на церемонії вручення премії «BAFTA» вона виграла нагороду в категорії «Висхідна зірка» за творчі досягнення впродовж усього року.

У вересні 2007 в Лондоні розпочались робота над екранізацією першої частини популярної серії книг «Темні початки» Філіпа Пулмана — фантастичної казки «Золотий компас». Ева Грін зіграла королеву відьом Серафіну Пеккалу.

У 2009 році Ева Грін з'явилася у фільмі «Франклін», де вона зіграла роль дівчини Емілії, яка страждає роздвоєнням особистості. Того ж року вона знялася в незалежному фільмі «Тріщини», де виконала роль викладачки Міс Джі, яка виховувала шістьох дівчаток у школі-інтернаті.

У 2011 році Ева Грін працювала в телесеріалі «Камелот», де вона постала в образі феї Морґани. Того ж року акторка дістала роль відьми Анжеліки Бушар у трагікомедії «Похмурі тіні», де її партнером на знімальному майданчику став Джонні Депп.

Кар'єра моделі

У своїй професійній діяльності моделі, Ева Грін співпрацювала з такими відомими фірмами, як «Lancôme», «Emporio Armani» і «Christian Dior». Окрім того, її можна побачити у відеорекламах пива «Heineken», парфумів «Midnight Poison». Вона з'явилася на обкладинках численних журналів, зокрема «L'Officiel», «MAX», «GQ», «Vogue» та інших.

Фільмографія

Примітки
  2. Telle mère, quelle fille Архівовано 19 березня 2012 у Wayback Machine., Novembre 2010, Par Sophie Carquain, Madame, Le Figaro
  3. Adams, Sam (14 квітня 2011). Eva Green. The A.V. Club. Процитовано 27 травня 2018.
  4. Berg, Roger; Chalom Chemouny; Franklin Didi (1971). Guide juif de France. Éditions Migdal. с. 402.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.