Егмонт цур Ліппе-Вайссенфельд

Принц Егмонт Рюдігер Марія Альфред Леопольд Бонавентура цур Ліппе-Вайссенфельд (нім. Egmont Rüdiger Maria Alfred Leopold Bonaventura Prinz zur Lippe-Weißenfeld; 14 липня 1918 — 3 березня 1944) — німецький льотчик винищувальної авіації, майор люфтваффе (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Егмонт цур Ліппе-Вайссенфельд
нім. Egmont Prinz zur Lippe-Weißenfeld
Народився 14 липня 1918(1918-07-14)[1]
Зальцбург, Австрія
Помер 22 березня 1944(1944-03-22) (25 років) або 12 березня 1944(1944-03-12) (25 років)
Saint-Hubertd, Arrondissement of Neufchâteaud, Люксембург, Валлонія, Бельгія
Поховання
Ysselsteyn German war cemeteryd : 
Країна  Німецький рейх
Діяльність льотчик, військовослужбовець
Учасник Друга світова війна
Військове звання майор
Рід House of Lipped
Батько Alfred Rudolf Maria Egmont Prinz zur Lippe-Weissenfeldd[1]
Мати Anna Reichsgräfin von Goëssd[1]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Золотий німецький хрест
За поранення (нагрудний знак)
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Замок Альт-Вартенбург, в якому виріс принц Егмонт.

Біографія
Принц Егмонт під час брифінгу (1943).

В 1936 році поступив в австрійську армію, служив у піхоті. Після аншлюсу поступив в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища в 1940 році зарахований в 2-гу групу 76-ї важкої винищувальної ескадри. З 4 серпня 1940 року служив в 4-й ескадрильї 1-ї ескадри нічних винищувачів. З 15 листопада 1941 року — командир 5-ї ескадрильї 5-ї ескадри нічних винищувачів. З 1 жовтня 1942 року — командир 1-ї групи 3-ї ескадри нічних винищувачів, з 1 червня 1943 року — 3-ї групи 1-ї ескадри нічних винищувачів. З 20 лютого 1944 року — командир 5-ї ескадри нічних винищувачів. 3 березня 1944 року його літак зачепив крилом гірський схил і розбився, Ліппе загинув. Похований на німецькому військовому цвинтарі в Нідерландах, праворуч спочиває інший ас із знатного роду — принц Генріх цу Зайн-Віттгенштайн.

Всього за час бойових дій здобув 51 нічну перемогу.

Нагороди

Література
  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.197 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Klaus D. Patzwall / Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, ISBN 978-3-931533-45-8
  • Ritterkreuz Archiv IV/2008, Veit Scherzer, Ranis, Dezember 2008, ISSN 1866-4709

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.