Едвард Джон Ейр

Едвард Джон Ейр (5 серпня 1815, Бедфордшир, Велика Британія — 30 листопада 1901, Йоркшир, Велика Британія) — англійський мандрівник і дослідник Австралії, адміністратор колоній, контроверсійний губернатор Ямайки.

Едвард Джон Ейр
Народився 5 серпня 1815(1815-08-05)[1][2][…]
Whipsnaded, Центральний Бедфордшир, Бедфордшир, Англія, Сполучене Королівство
Помер 30 листопада 1901(1901-11-30)[1][2][…] (86 років)
Девон, Англія, Сполучене Королівство
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність мандрівник-дослідник, колоніальний управлінець
Alma mater Школа Седбергаd і King Edward VI Grammar Schoold
Знання мов англійська
Посада губернатор Ямайкиd
Родичі John Davies Ormondd
У шлюбі з Adelaide Eyred[3]
Діти Ada Austen Eyred[4]
Нагороди

Медаль Засновників (1843)

медаль Кларкаd (1901)

 Біографія

Народився 5 серпня 1815 року. Його батько був священиком.

Після закінчення гімназії в Лауті 1833 року Едвард не захотів вступати до університету чи служити в армії, а переїхав до Сіднею.

Там якийсь час займався вівчарством, на чому зміг заробити непогану суму грошей. На ці гроші вирішив організувати дослідження внутрішніх районів Південної Австралії, для чого провів дві експедиції: одну на північ до гірського хребта Фліндерс, іншу на захід материка. У 1839 році вирушив у свою першу велику подорож, яку розпочав з Аделаїди. За цю експедицію дослідник відкрив гірський хребет Фліндерс і озеро Торренс. У 1840 році вирушив у нову подорож, під час якої відкрив шлях до Перту, висохле озеро Торренс та озеро, яке згодом було назване на його честь озеро Ейр.

Едвард Ейр був першим європейцем, який пройшов (разом зі своїм супутником аборигеном Вайлі) вздовж узбережжя Великої Австралійської затоки і перетнув рівнину Налларбор в 1840—1841 роках під час 2000 мильної подорожі в Олбані (Західна Австралія). Спочатку в складі експедиції був його друг Джон Бакстер і три аборигени. Однак 29 квітня 1841 року два аборигени вбили Бакстера і втекли, забравши значну частину запасів. Едварду з аборигеном Вайлі пощастило вижити лише завдяки випадковій зустрічі з французьким китобійним судном «Mississippi» у затоці біля міста Есперанс. Судном командував англієць Томас Россітер, згодом на його честь Ейр назвав затоку, де вони зустрілися, затокою Россітера.

З 1848 до 1853 року займав пост віце-губернатора провінції Новий Манстер в Новій Зеландії, де губернатором був сер Джордж Грей. Тут 1850 року Едвард Ейр одружився з Аделаїдою Ормонд, сестрою політика Джона Девіса Ормонда.

З 1854 Ейр був губернатором декількох карибських острівних колоній. Як губернатор Ямайки прославився жорстокою розправою з учасниками повстання у Морант-Бей 1865 року. Повстання очолив чорношкірий баптистський проповідник (згодом національний герой Ямайки) Пол Богл. У ході повстання було вбито 18 представників міліції і адміністрації.

Губернатор Джон Ейр відправив урядові війська під командуванням бригадного генерала Олександра Нельсона для придушення повстання. Війська не зустрічали організованого опору і вбивали негрів без розбору. В результаті солдатами було вбито 439 чорношкірих жителів Ямайки, понад 600 (в тому числі Пол Богл) були заарештовані і згодом страчені. Пол Богл був повішений або ввечері після спішного суду, або наступного ранку. Понад 600 чоловіків і жінок жорстоко побили. Понад 1000 будинків чорношкірих людей були спалені.

Джордж Вільям Гордон, ямайський бізнесмен і політик, який критикував губернатора Джона Ейра та його політику, також був арештований за наказом Ейра і страчений. Хоча він був заарештований в Кінгстоні, Ейр наказав перевезти його в Морант-Бей, де Гордона судили за законами воєнного часу. Гордона повісили 23 жовтня разом з братом Пола Богла Вільямом.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.