Едвард Ґрей

Е́двард Ґрей (англ. Edward Grey, *25 квітня 1862, Лондон — †7 вересня 1933, Фаллодон) — британський політичний діяч, міністр закордонних справ (1905—1916).

Едвард Ґрей
англ. Edward Grey
Народився 25 квітня 1862(1862-04-25)
Лондон
Помер 7 вересня 1933(1933-09-07) (71 рік)
Фаллодон,
Нортумберленд
Громадянство  Велика Британія
Національність англієць
Діяльність політик, дипломат, орнітолог, real tennis player
Відомий завдяки дипломат
Alma mater Коледж Бейлліол
Знання мов англійська[1]
Членство Лондонське королівське товариство і Зоологічне товариство Лондонаd
Титул віконт
Посада міністр закордонних справ Великої Британії, Under-Secretary of State for Foreign Affairsd, Член Таємної ради Великої Британії, Член 30-го Парламенту Сполученого Королівстваd, Член 29-го парламенту Сполученого Королівства[2], Член 28-го парламенту Сполученого Королівства[2], Член 27-го парламенту Сполученого Королівства[2], Член 26-го парламенту Сполученого Королівства[2], Член 25-го парламенту Сполученого Королівства[2], Член 24-го парламенту Сполученого Королівства[2], Член 23-го парламенту Сполученого Королівства[2], посол, член Палати лордів і Chancellor of the University of Oxfordd
Попередник Генрі Петті-Фітцморіс
Наступник Артур Джеймс Бальфур
Партія Ліберальна партія
Конфесія англіканець
Батько George Henry Greyd[3][4]
Мати Harriet Jane Pearsond[3][4]
У шлюбі з Pamela Wyndhamd[4] і Dorothy Widdringtond[4]
Нагороди

член Зоологічного товаристваd

Біографія

Народився 25 квітня 1862 року в Лондоні. Закінчив Коледж Бейлліол у Оксфорді.

Едвард Ґрей був уперше обраний до Палати громад від ліберальної партії у 1885 році. З 1892 по 1895 роки був заступником міністра закордонних справ. В 1905 році Ґрей став міністром і перебував на цій посаді до 1916 року, що є найдовшим терміном в історії британського міністерства закордонних справ.

Як дипломат Ґрей став відомим під час англо-російських переговорів 1907 року, Другої марокканської кризи та Балканських воєн. Виступав за примирення Сербії та Австро-Угорщини; під час липневої кризи прагнув зберегти нейтралітет у майбутній війні. Згодом сприяв вступу Італії в Першу світову війну; обіцяв передати Росії частину володінь Османської імперії.

Після зміни влади у грудні 1916 року перебував у опозиції до уряду Девіда Ллойд-Джорджа. Отримав титул віконта, після чого очолив Палату лордів.

Після виходу на пенсію Едвард Ґрей видав автобіографію «Twenty-five Years» (1925) та бестселер «The Charm of Birds» (1927).

Помер 7 вересня 1933 року у Фаллодоні (графство Нортумберленд).

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Hansard 1803–2005
  3. Lundy D. R. The Peerage
  4. Kindred Britain

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.