Едвін Селігман

Селігман Едвін Роберт Андерсон
Seligman Edwin Robert Anderson
Народився 25 квітня 1861(1861-04-25)
Нью-Йорк
Помер 18 липня 1939(1939-07-18) (78 років)
Лейк-Плесід
Країна  США
Національність американець
Діяльність економіст
Alma mater Колумбійський університет
Галузь економіка
Заклад Колумбійський університет
Посада президент
Вчителі Карл Кніс[1] і John Burgessd[1]
Аспіранти, докторанти Ма Іньчу, Robert M. Haigd, James C. Bonbrightd, Zhao Naituand, Бхімрао Рамджі Амбедкар, Джон Моріс Кларк[1] і Пол Дуглас[1]
Членство Академія наук СРСР, Петербурзька академія наук і Кафедра політології Колумбійського університетуd[2]
Батько Джозеф Селігманd
Брати, сестри Isaac Newton Seligmand
Діти Ейстес Селігман

Едвін Роберт Андерсон Селігман (англ. Edwin Robert Anderson Seligman, 25 квітня 1861(18610425), м. Нью-Йорк — 18 липня 1936, м. Лейк-Плесід) — американський економіст, педагог, спеціаліст з оподаткування.

Життєпис

Едвін Селігман народився 25 квітня 1861 року в Нью-Йорку, син банкіра Джозефа Селігмана.

Навчався в Колумбійському університеті. В 1885 році успішно захистив кандидатську дисертацію та здобув ступінь магістра. Селігман всю свою академічну кар'єру провів у Колумбійському університеті, вперше приєднавшись в якості лектора в 1885 році. У 1888 році він став ад'юнкт-професором політичної економіки, а з 1904 року — першим професором політичної економії Маквіккара. Його наукові роботи стосувалися питань державних фінансів та оподаткування. Він також викладав курси в Колумбії в галузі економічної історії. З 1886 року Селігман був одним із редакторів щоквартального журналу «Політологія». З 1890 року Едвін також редагував серію журналу "Колумбія" з історії, економіки та публічного права.

Селігман був засновником Американської економічної асоціації і був президентом цієї організації з 1902 по 1903 р.р.[3]. Едвіна можна охарактеризувати як одного з найвпливовіших податкових теоретиків свого часу. Він вважав, що нашим обов'язком є підтримка держави і кожна людина повинна сплачувати податки відповідно до своєї спроможності. Цей принцип стійкості робить Селігмана прибічником податку на прибуток.

Видані твори
  • Тарифи на залізницю та Закон про міждержавну торгівлю. Boston: Ginn and Company, 1887.
  • Загальний податок на нерухомість. Boston: Ginn and Company, 1890.
  • Прогресивне оподаткування в теорії та практиці (1894). Друге видання. Прінстон, Нью-Джерсі: Прінстонський університет Прес, 1908.
  • Зсув і випадки оподаткування (1899). Друге видання. Нью-Йорк: Макміллан, 1902.
  • Доповідь Комітету економістів про звільнення професора Росса з молодшого університету Леланд Стенфорд. Детройт?, Комітет ?, 1901.
  • Економічне тлумачення історії. Нью-Йорк: Макміллан, 1902.
  • Нариси з оподаткування. Нью-Йорк: Макміллан, 1905.
  • Принципи економіки: з особливим посиланням на американські умови. Нью-Йорк: Лонгманс, Грін і Ко, 1905.
  • Податок на прибуток: дослідження історії, теорії та практики оподаткування доходів в країні та за кордоном. Нью-Йорк: Макміллан, 1911.
  • Соціальне зло: з особливою увагою до умов, що існують у місті Нью-Йорку. (Редактор.) Нью-Йорк: G.P. Сини Путнама, 1912.
  • Економічне тлумачення війни. Нью-Йорк: D. Appleton and Co., 1915.
  • Наступний крок у податковій реформі: Президентська адреса Едвіна Р. А. Селігмана, Л.Л. D., Поставлений на дев'ятій щорічній конференції Національної податкової асоціації, Сан-Франциско, 11 серпня 1915 року. Нью-Йорк: Національна податкова асоціація, 1915.
  • Університетська школа бізнесу. Нью-Йорк: Press Columbia University, 1916.
  • Фінансова мобілізація для війни: статті, представлені на спільній конференції Західного економічного товариства та Міському клубі Чикаго, 21 та 22 червня 1917 року.
  • Дохідний будинок: конструктивна критика. Нью-Йорк: Відділ розвідки та публічності Колумбійського університету, 1917.
  • Валютна інфляція та державні борги: історичний нарис. Нью-Йорк: компанія Equitable Trust у Нью-Йорку, 1921.
  • Публічний дебат: капіталізм проти соціалізму: професор Едвін Р.А. Селігман, Колумбійський університет, проти професора Скотта Нідінга, школа соціальних наук Ренда. Нью-Йорк: Гільдія образотворчих мистецтв, 1922.
  • Доповідь стенографа Дебатів Селіг проти Ватона. Нью-Йорк: Інститут Маркса-Енгельса, 1922.
  • Дослідження в галузі державних фінансів. Нью-Йорк: Макміллан, 1925.
  • Нариси з економіки. Нью-Йорк: Макміллан, 1925.
  • Економіка роздрібного продажу: дослідження кредиту споживачів, з особливим посиланням на автомобіль. Нью-Йорк: Харпер і брати, 1927.
  • Економіка фермерської допомоги: дослідження проблеми сільського господарства. Нью-Йорк: Press Columbia University, 1929.
  • Різання цін і підтримка цін: вивчення економіки. З любов'ю Роберта Алонзо. Нью-Йорк: Харпер і брати, 1932.

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. Utter G. H. American Political Scientists: A Dictionary — 2 — Greenwood Publishing Group, 2002. — P. 51. — ISBN 978-0-313-31957-0
  3. Президенти АЕА

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.