Бхімрао Рамджі Амбедкар

Бхімрао Рамджі Амбедкар (англ. Bhimrao Ramji Ambedkar, маратхі भीमराव रामजी आंबेडकर, 14 квітня 1891 6 грудня 1956), також відомий за прізвиськом «Бабасахіб» індійський юрист, політичний діяч, лідер паріїв («недоторканих»). Основний автор проєкту Конституції Індії. Посмертно нагороджений вищим індійським орденом Бхарат Ратна. Буддист-реформатор: за його ініціативою недоторкані масово зверталися в буддизм, що не визнає кастових відмінностей. Різко критикував іслам та індуїзм.

Бхімрао Рамджі Амбедкар
маратхі भीमराव रामजी आंबेडकर
англ. Bhimrao Ramji Ambedkar
гінді भीमराव रामजी आंबेडकर
Ім'я при народженні маратхі भीवा रामजी सकपाळ
англ. Bhīvā Rāmjī Sakpāḷ
Народився 14 квітня 1891(1891-04-14)[1][2][…]
Bhim Janmabhoomid або Dr. Ambedkar Nagar (Mhow)d, Indore districtd, Індор, Британська Індія
Помер 6 грудня 1956(1956-12-06)[1][2][…] (65 років)
Dr. Ambedkar National Memoriald, Делі[3]
·хвороба
Поховання
Chaitya Bhoomid і Мумбаї : 
Країна  Британська Індія
 Індія
Національність індійці і Марати
Місце проживання Індія
США
Лондон
Лондон
Діяльність економіст, політик, есеїст, баррістер, правник, соціолог, антрополог, педагог, письменник, філософ, social reformer, журналіст, революціонер, професор, політолог, ерудит, оратор, борець за свободу, історик, редактор газети, активіст за громадські права, гуманіст, правозахисник, educationalist, spiritual leader, антивоєнний активіст, автобіограф, political writer, богослов, художник, дослідник, феміністка (профемініст), бібліограф
Галузь Social Reform or Revolutiond, економіка, право, філософія, права людини, антропологія і політика
Alma mater Мумбайський університет, Колумбійський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук[4] і Elphinstone Colleged
Науковий ступінь бакалавр мистецтв[5] (1913), магістр мистецтв[5] (1915), Doctor of Philosophy in Economicsd (1917), магістр природничих наукd[6] (1921), баррістер (1922), доктор наук[6] (1923), почесний доктор праваd[7] (1952)почесний Категорія:Доктори права і Doctor of Literature (honorary)d[8] (1953)
Науковий керівник Едвін Селігман і Edwin Cannand
Вчителі Джон Дьюї[5], Едвін Селігман[5], Гольденвейзер Олександр Олександровичd[5], Edwin Cannand[6], James Thomson Shotwelld[5], James Harvey Robinsond[5], Гелфорд Джон Маккіндер[6], Leonard Trelawny Hobhoused[6] і Goldsworthy Lowes Dickinsond[6]
Знання мов англійська, гінді, німецька[9], Палі, санскрит, бенгальська, гуджараті, каннада, перська, французька[5] і маратхі[1]
Роки активності 19191956 1956
Напрямок соціальний рух, Рух за незалежність Індії і Dalit Buddhist movementd
Magnum opus Annihilation of Casted[10], Castes in India: Their Mechanism, Genesis and Developmentd[11][12], Who Were the Shudras?d[13], The Buddha and His Dhammad[14], Waiting for a Visad[15], Small Holdings in India and Their Remediesd[16], The Problem of the Rupees: Its Origin and Its Solutiond[17], The Evolution of Provincial Finance in British Indiad[18], Pakistan or Partition of Indiad[19], Ranade, Gandhi and Jinnahd[20], What Congress and Gandhi Have Done to the Untouchablesd[21], States and Minoritiesd[22], The Untouchables: Who Were They and Why They Became Untouchablesd[23], Thoughts on Linguistic Statesd[24], Revolution and Counter-revolution in Ancient Indiad[25], Riddles in Hinduismd[26], Administration and Finance of the East India Companyd[27][28], Mr. Gandhi and the Emancipation of the Untouchablesd[29][30], Maharashtra as a Linguistic Provinced[31], The Rise and Fall of Hindu Womend[32], Federation Versus Freedomd[33] і Communal Deadlock and a way to Solve itd[34]
Посада член Радж'я Сабхаd, Minister of Law and Justice of Indiad, голова, Member of the Constituent Assembly of Indiad, Member of the Advisory Committee of the Constituent Assembly of Indiad[35], minister of labourd, Leader of the Oppositiond, Memberd, Memberd, member of the Negotiating Committee of the Constituent Assembly of Indiad[36], member of the Committee on Subjects Assigned to the Union Centred[36] і member of the Steering Committee of the Constituent Assembly of Indiad[36]
Партія Scheduled Castes Federationd[37][38][39], Independent Labour Partyd[40][41][42] і Republican Party of Indiad[43]
Конфесія буддизм[44][45][46]
Батько Ramji Maloji Sakpald[47][48]
Мати Bhimabai Ramji Sakpald[49]
У шлюбі з Ramabai Ambedkard[50] і Savita Ambedkard[51]
Діти (5 і 1) Yashwant Ambedkard
Зріст 178 см
Волосся чорне
Очі чорніd
Автограф
Нагороди

The Greatest Indiand

honorary doctor of Columbia Universityd

honorary doctor of Osmania Universityd

Молодість

Бхімрао Рамджі Амбедкар родом з народу маратхі. Його пращури по чоловічій лінії протягом кількох поколінь служили в армії Британської Ост-Індської компанії та Британської Індії. Амбедкар був одним з перших недоторканних, що здобули освіту в коледжі. Він отримав ступінь доктора філософії з права та ступені з економіки й політологіїКолумбійському університеті і Лондонській школі економіки). Амбедкар повернувся до Індії відомим ученим, кілька років практикував як юрист, після чого почав політичну діяльність як борець за права недоторканих.

Боротьба за права недоторканих

До 1930 року Амбедкар, організувавши ряд публічних акцій, став широко відомим індійським політиком. Він критикував провідні партії Індії за недостатню увагу до проблеми кастової системи.

Амбедкар був послідовним критиком поглядів Махатми Ганді і його прихильників з партії Індійський національний конгрес. Не зважаючи на те, що Ганді критикував кастові відмінності і навіть оголошував себе «одним з» людей нижчих каст, його погляди були романтичними і ідеалістичними. Амбедкар вважав термін «харіджан» («діти Бога»), запропонований Ганді для позначення недоторканих, презирливим, а схильність Ганді ідеалізувати сільський устрій життя вважав за шкідливу, пропагував розповсюдження освіти серед парієв і їх переїзду в міста. Амбедкар вважав, що Ганді дуже м'яко критикує кастову систему, відзначаючи окремі несправедливості, але не прагнучи знищити систему як таку.

За свої радикальні погляди Амбедкар став украй непопулярним серед ортодоксальних індусів, навіть серед тих, які раніше засуджували безправ'я недоторканих, оскільки вимагав повного рівноправ'я, а не тільки пом'якшення положення.

В той же час, Амбедкар вимагав надати недоторканим окремі виборчі округи, проти чого різко заперечував Ганді — він боявся розколу індійського суспільства. Коли в 1932 році британці погодилися прийняти пропозицію Амбедкара про роздільні виборчі округи для представників різних каст, Ганді, що знаходився в ув'язненні, розпочав голодування «до смертельного результату». Голодування Ганді забезпечила йому широку підтримку серед ортодоксів по всій Індії. Амбедкар, побоюючись безладів у разі смерті Ганді, був змушений поступитися.

Політична кар'єра

У 1935—1937 роках Амбедкар займав посаду ректора Державного юридичного коледжу (Бомбей). У тому ж році його дружина Рамабаї померла від тривалої хвороби. Тоді ж Амбедкар публічно оголосив, що відрікається від індуїзму і шукатиме нову релігію, яка б давала недоторканим рівні права з представниками інших каст.

У 1936 році Амбедкар заснував Незалежну трудову партію, яка на виборах 1937 року отримала 15 місць в Центральній законодавчій асамблеї. У тому ж році він опублікував свою книгу «Знищення касти» (англ. the Annihilation of Caste), де він критикував не тільки кастову систему як таку, але й релігійних лідерів індусів.

Амбедкар служив в Консультативному комітеті оборони, а також міністром праці у Виконавчому комітеті віцекороля (колоніальному уряді Індії).

Критика традиційних релігій Індії

У 1941—1945 роках Амбедкар опублікував ряд книг і памфлетів, що викликали суперечливу реакцію, зокрема «Думки про Пакистан» (англ. Thoughts on Pakistan), в якій критикував вимогу Мусульманської ліги створити окрему мусульманську державу Пакистан. У книзі «Що Конгрес і Ганді зробили для недоторканих» (What Congress and Gandhi Have Done to the Untouchables) він підсилив свою критику Ганді й Індійського національного конгресу, звинувачуючи їх в лицемірстві[52]. В книзі «Ким були шудри?» (Who were the Shudras?) Амбедкар спробував пояснити походження касти шудр, тобто нижчої касти в Індії, нижче за яку були тільки недоторкані. Він також зробив акцент на відмінностях шудр від недоторканих. На виборах 1946 році його партія отримала невелике число голосів. У 1948 році він написав нову книгу «Недоторкані: тези про походження недоторканості» (The Untouchables: A Thesis on the Origins of Untouchability), де знову звинуватив індуїзм:

Індуська цивілізація… це диявольський задум з метою подавити і поневолити людство. Її справжнє ім'я — ганьба. Що ще можна сказати про цивілізацію, яка створила масу людей… з якими поводяться, неначебто вони не були людьми, і один лише дотик яких вважається забруднючим?

[52]

З ще суворішою критикою Амбедкар виступив проти ісламу і його течій в Південній Азії (не в останню чергу завдяки його пропаганді іслам зараз — найменш поширена релігія серед недоторканих). Він схвалив розділення Британської Індії на Пакистан і Індію, і в той же час засудив дитячі шлюби в ісламському суспільстві та безправне положення жінок. Він писав:

Немає таких слів, які б точно виразили велику кількість зла, ув'язненого в багатожонстві і наявності наложниць, що заподіюють страждання мусульманській жінці.

Розглянемо кастову систему. Вважається за очевидне, що іслам вільний від рабства і каст. [Але поки рабство існувало], його підтримка в основному приходила від ісламу й ісламських країн. Похвальні вказівки Пророка в Корані, що стосуються справедливого і гуманного поводження з рабами, проте фактично в ісламі немає нічого, що б допомогло подолати це прокляття (тобто рабство). І хоча рабство зникло, касти серед мусульман збереглися.

[53]

Амбедкар писав, що мусульманське суспільство ще більше сповнене соціальним злом в порівнянні з індуїстським. Він критикував мусульман за те, що вони прикривають кастову систему такими евфемізмами, як «братерство» і тому подібне. Він також критикував поширену серед мусульман класову дискримінацію таких груп, як «арзали» (аналог паріїв в індуїзмі), а також пригноблення жінок (система «пурда»). Він писав, що хоча «пурда» практикується також індусами, лише серед мусульман ця система санкціонована самою релігією, а не тільки традицією. Він критикував ісламський фанатизм, вважаючи, що буквальне тлумачення Корану зробило ісламське суспільство дуже жорстким, нездібним до змін. Він також указував, що на відміну від Туреччини або Ірану, індійським мусульманам не вдалося реформувати своє суспільство[53].

Не зважаючи на свою жорстку критику в адресу Мухаммеда Джинни і його послідовників з Мусульманської ліги, він підтримав ідею разделенія Індії на мусульманську й індуїстську частини. Він вважав, що релігійне розділення — менше зло в порівнянні з етнічним націоналізмом, особливо враховуючи велику кількість народностей в Індії. Він указував на такі прецеденти в історії, як розпад Османської імперії в 1918—1922 роках і розділення Чехословаччини після окупації її Німеччиною[53].

В той же час, він передбачав, що утворення двох держав за релігійною ознакою приведе до зіткнень, значної міграції людей, прикордонних сутичок. У зв'язку з цим він писав: «Пакистан повинен виправдати своє існування»[53].

Творець індійської конституції

Не зважаючи на падіння своєї популярності як політика, суперечливі погляди і критику з боку Махатми Ганді й Індійського національного конгресу, Амбедкар мав репутацію дуже досвідченого юриста і вченого. Після того, як 15 серпня 1947 року Індія отримала незалежність, новий уряд запропонував Амбедкару стати першим міністром юстиції, і він прийняв цю пропозицію. 29 серпня Амбедкар очолив комітет з підготовки проекту Конституції Індії. При цьому він спирався на прецеденти буддисьтської санґхи, оскільки в буддистській традиції були відомі голосування з використанням бюлетенів, процедури проведення дебатів, прецедентне право, регламентація бюрократичних процедур. Досвід сангхи був адаптований до реалій Індії — олігархічна система правління, ділення на племена і так далі.

Текст, підготовлений Амбедкаром, передбачав конституційні гарантії широкого круга цивільних свобод, зокрема свободу віросповідання, відміну принципу «недоторканості» і заборону на будь-які форми дискримінації[52]. Амбедкар вимагав широких економічних і соціальних прав для жінок, а також добився підтримки Асамблеї в створенні квот на цивільній службі, в школах і коледжах для представників ущемлених каст. Ця конституція була прийнята 26 листопада 1949 року.

Амбедкар пішов у відставку з посади міністра в 1951 році після того, як парламент відхилив його проект Індійського кодексу, що передубачав рівність статей в спадкоємстві, шлюбі й економічних стосунках, не зважаючи на підтримку з боку Неру і ряду інших лідерів ІНК. У 1952 році Амбедкар програв вибори в нижню палату парламенту, але був призначений депутатом верхньої палати в березні 1952 року і залишався ним до самої смерті.

Звернення в буддизм

У 1950-тих роках увагу Амбедкара привернув буддизм, і він зробив подорож до Шрі-Ланки, щоб відвідати з'їзд буддистських ченців і вчених. Незабаром Амбедкар публічно оголосив, що пише нову книгу про буддизм, і як тільки вона буде закінчена, він зробить формальне навернення до цієї віри[54]. В 1954 році він двічі відвідав Бірму; удруге — щоб взяти участь в 3-ій конференції Світового товариства буддистів в Ранґуні. У 1955 році він заснував Буддистське товариство Індії (Bharatiya Bauddha Mahasabha). Його книга «Будда і його Дхамма» була закінчена в 1956 році та опублікована посмертно.

14 жовтня 1956 року Амбедкар організував формальну публічну церемонію присвячення в Наґпурі, на ділянці, що отримала назву Дікшабхумі. Формальним завершенням звернення була традіционая процедура отримання від ченця Трьох Коштовностей (Будда, Дхарма, Санґха) і П'яти Розпоряджень. Одночасно з ним в буддизм звернулися близько 380 тис. його прихильників[55]. Прийнявши 22 обітниці, Амбедкар і його прихильники явно засудили і відкинули індуїзм та його філософію. Потім він відправився у Катманду (Непал), щоб взяти участь в 4-ій Світовій буддистській конференції. 2 грудня 1956 року він закінчив свою книгу «Буддизм або Карл Маркс».

Смерть

У 1948 у Амбедкара був виявлений діабет. Через погіршення здоров'я, зокрема зору, він був прикований до ліжка з червня по жовтень 1954 року[54]. Протягом подальших двох років його здоров'я погіршувалося, і він помер уві сні в своєму будинку незабаром після завершення своєї останньої праці «Будда і його Дхамма». Залишив після себе немало записок і нескінчених праць. Його було кремовано за буддійським звичаєм.

Його пережила друга дружина Шарда Кабір (у шлюбі Савіта Амбедкар). Вона належала до касти брахманів, але також звернулася в буддизм. Внук Амбедкара неодноразово обирався до парламенту Індії.

Спадщина

Не зважаючи на суперечливу репутацію Амбедкара і гостре негативне ставлення до нього мусульман, він вніс чималий внесок до розвитку суспільної думки Індії. Зокрема, він збудив в Індії інтерес до буддизму, який в цій країні традиційно знаходився на периферії.

Політична філософія Амбедкара дала поштовх до виникнення великої кількості політичних партій, видань і профспілок, що захищають інтереси недоторканих, особливо в його рідному штаті Махараштрі. Масові церемонії звернення в буддизм проводилися і після його смерті.

З іншого боку, розширення прав недоторканих привело до збільшення сутичок між ними і ортодоксальними індусами. У 1994 році пам'ятник Амбедкара в Мумбаї була зпоганена — невідомий провокатор повісив на неї гірлянду взуття (у Індії дотик до чужого взуття вважається за приниження). Це привело до спалаху насильства, страйки паралізували місто більш ніж на тиждень. Під час подібних хвилювань наступного року пам'ятник було зруйновано. Представники вищих каст в штаті Таміл-Наду також неодноразово нападали на місцевих буддистів. З іншого боку, недоторкані, що звернулися в буддизм, далеко не завжди поводилися з буддистським упокорюванням: нерідко вони поганили індуїстські храми, замінюючи зображення богів портретами Амбедкара[56]. Радикальні послідовники Амбедкара з «Руху буддистських пантер» (за аналогією з «Чорними пантерами» в США) навіть намагалися вбивати пропагандистів, що критикували погляди Амбедкара на буддизм[57].

Посилання

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. https://thewire.in/culture/ambedkar-national-memorial-delhi-informal-guide
  4. No More Worlds Here for Him to Conquer – BR Ambedkar at LSEЛондонська школа економіки та політичних наук, 2016.
  5. http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/timeline/1910s.html
  6. https://blogs.lse.ac.uk/lsehistory/2016/01/29/no-more-worlds-here-for-him-to-conquer-br-ambedkar-at-lse/
  7. https://globalcenters.columbia.edu/content/mumbai-bhimrao-ramji-ambedkar
  8. https://drambedkarbooks.com/2015/02/11/d-litt-degree-certificate-of-dr-b-r-ambedkar-from-osmania-university/
  9. https://www.loksatta.com/mumbai-news/dr-babasaheb-ambedkar-autobiography-marathi-articles-1452080/
  10. http://www.ambedkar.org/ambcd/02.Annihilation%20of%20Caste.htm
  11. http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/txt_ambedkar_castes.html
  12. http://ambedkar.navayan.com/book/castes-in-india-their-mechanism-genesis-and-development/
  13. http://www.ambedkar.org/ambcd/38A.%20Who%20were%20the%20Shudras%20Preface.htm
  14. http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/ambedkar_buddha/
  15. http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/txt_ambedkar_waiting.html
  16. https://books.google.co.in/books?id=I-7bUX0E6cMC&pg=RA1-PA3&dq=Small+Holdings+in+India+and+Their+Remedies&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjNnJCehOzsAhWTb30KHa3dDFgQ6AEwAHoECAQQAg#v=onepage&q=Small%20Holdings%20in%20India%20and%20Their%20Remedies&f=false
  17. https://books.google.co.in/books?id=kgVDAAAAIAAJ&q=The+Problem+of+the+Rupees:+Its+Origin+and+Its+Solution&dq=The+Problem+of+the+Rupees:+Its+Origin+and+Its+Solution&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwj0nq61g-zsAhUQU30KHd_0BnsQ6AEwAnoECAQQAg
  18. https://books.google.co.in/books?id=QgdDAAAAIAAJ&q=The+Evolution+of+Provincial+Finance+in+British+India&dq=The+Evolution+of+Provincial+Finance+in+British+India&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiL7Mmcg-zsAhXPXCsKHUENDuIQ6AEwAHoECAQQAg
  19. http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/ambedkar_partition/
  20. https://books.google.co.in/books?id=Pzk8BQAAQBAJ&printsec=frontcover&dq=ranade+gandhi+and+jinnah&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwj4lbC4guzsAhWd93MBHY7gDzgQ6AEwAHoECAUQAg#v=onepage&q=ranade%20gandhi%20and%20jinnah&f=false
  21. http://www.ambedkar.org/ambcd/41A.What%20Congress%20and%20Gandhi%20Preface.htm#p01
  22. https://books.google.co.in/books?id=p9zUeI6VuI0C&pg=PA74&dq=states+and+minorities&source=gbs_toc_r&cad=4#v=onepage&q=states%20and%20minorities&f=false
  23. https://books.google.co.in/books?id=YyA8BQAAQBAJ&printsec=frontcover&dq=The+Untouchables:+Who+Were+They+and+Why+They+Became+Untouchables&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjMjaf9_-vsAhXg4jgGHe5CDAQQ6AEwAHoECAIQAg#v=onepage&q=The%20Untouchables%3A%20Who%20Were%20They%20and%20Why%20They%20Became%20Untouchables&f=false
  24. https://books.google.co.in/books?id=URsoxwEACAAJ&dq=thoughts+on+linguistic+states&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjygZ6V_-vsAhVq8XMBHUkTAFIQ6AEwAHoECAUQAg
  25. https://books.google.co.in/books?id=MgBivgEACAAJ&dq=revolution+and+counter-revolution+in+ancient+india&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjindja_uvsAhVx7XMBHX51BOsQ6AEwAHoECAEQAg
  26. https://books.google.co.in/books/about/Riddles_in_Hinduism.html?id=ZlkFvAEACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
  27. https://books.google.co.in/books/about/Administration_and_Finance_of_the_East_I.html?id=di2_swEACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
  28. https://www.allaboutambedkaronline.com/post/an-overview-of-administration-and-finance-of-the-east-india-company
  29. https://books.google.co.in/books/about/Mr_Gandhi_and_the_Emancipation_of_the_Un.html?id=l7fRswEACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
  30. https://www.marxists.org/archive/ambedkar/2015.66066.Mrgandhi-And-The-Emancipation-Of-The-Untouchables.pdf
  31. https://books.google.co.in/books/about/Maharashtra_as_a_Linguistic_Province.html?id=kyrGvAEACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
  32. https://books.google.co.in/books?id=mP7WngEACAAJ&dq=The+Rise+and+Fall+of+Hindu+Women&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiS7bjg-uvsAhWAxzgGHREPDa4Q6AEwAHoECAUQAg
  33. https://books.google.co.in/books/about/Federation_Versus_Freedom.html?id=aQVpnQAACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
  34. https://books.google.co.in/books/about/Communal_Deadlock_and_a_Way_to_Solve_It.html?id=1-NKvQEACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
  35. Constituent Assembly Of India Debates (Proceedings) - Volume IICentre for Law and Policy Research.
  36. संविधाननिर्मिती, मार्गदर्शक तत्त्वे व डॉ. आंबेडकर // Loksatta — 2016.
  37. in the 1940'sFrances W. Pritchett.
  38. 17-20th July (1942) in Dalit History- All India Scheduled Castes Federation was founded // Velivada — 2015.
  39. ‘We can have one power... and that is the political power’ // The TribuneЧандігарх, Нью-Делі, Деградун, Бахтінда, Лахор: 2020.
  40. B R Ambedkar laid the foundation for workers’ rights, social security in India // The Indian Express — 2020.
  41. https://books.google.co.in/books?id=N2XLE22ZizYC&pg=PA253&dq=independent+labour+party+ambedkar&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiYk5bprPPsAhWXIbcAHRH0BigQ6AEwAnoECAkQAg#v=onepage&q=independent%20labour%20party%20ambedkar&f=false
  42. https://books.google.co.in/books?id=B-2d6jzRmBQC&pg=PA294&dq=independent+labour+party+ambedkar&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiYk5bprPPsAhWXIbcAHRH0BigQ6AEwA3oECAcQAg#v=onepage&q=independent%20labour%20party%20ambedkar&f=false
  43. https://books.google.co.in/books?id=KIIJkaJo4z4C&pg=PA86&dq=republican+party+of+india&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjzxOSjrfPsAhU463MBHUrzBWEQ6AEwAnoECAYQAg#v=onepage&q=republican%20party%20of%20india&f=false
  44. Why Ambedkar chose Buddhism over Hinduism, Islam, Christianity // ThePrint — 2019.
  45. Buddha Purnima: Why Ambedkar converted to Buddhism // The Indian Express — 2020.
  46. 62 Years On, Decoding BR Ambedkar’s Conversion to Buddhism // The Quint — 2019.
  47. https://books.google.co.in/books?id=B-2d6jzRmBQC&pg=PA9&lpg=PA9&dq=ramji+sakpal&source=bl&ots=x1xAQba9YW&sig=ACfU3U0k_hMtmWPCOmGvnU73y5e0_qKnGg&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiDo5C-_fDsAhXlX3wKHXFeC6oQ6AEwIXoECAMQAQ#v=onepage&q=ramji%20sakpal&f=false
  48. 2nd February in Dalit History – Death anniversary of Subedar Major Ramji Maloji Sakpal // Dr. B. R. Ambedkar's Caravan — 2015.
  49. http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/timeline/1890s.html
  50. महापुरुषाची सावली // Loksatta — 2017.
  51. President, PM condole Savita Ambedkar's death // The Hindu — 2003. — ISSN 0971-751X
  52. Pritchett, Frances. In the 1940s (Php). Процитовано 2 серпня 2006.
  53. Ambedkar, Bhimrao Ramji (1946). Chapter X: Social Stagnation. Pakistan or the Partition of India. bombay: Thackers Publishers. с. pp215–219.
  54. Pritchett, Frances. In the 1950s (Php). Процитовано 2 серпня 2006.
  55. B. R. Ambedkar — Conversion to Buddhism[недоступне посилання з лютого 2019] Global oneness
  56. Shalini Ramachandran,‘poisoned Bread’: Protest in Dalit Short Stories, race & Class, Vol. 45, No. 4, 27-44 (2004)
  57. J. Kulkarni: Historical Truths & Untruths Exposed, Itihas Patrika Prakashan,1991, esp. Ch.1, «Ambedkar and His ‘Dhamma’», and Ch.2, «False Notions of Atrocities Committed on Harijans».

Ресурси Інтернету

Література

  • Mahar, Buddhist. Religious Conversion and Socio-Political Emancipation by Johannes Beltz, 2005, New Delhi, Manohar.
  • Reconstructing the World: B.R. Ambedkar and Buddhism in India edited by Johannes Beltz and S. JondhaleNew Delhi: OUP.
  • Dr. Ambedkar and Untouchability: Analyzing and Fighting Caste by Christophe Jaffrelot (2005) ISBN 0-231-13602-1
  • Ambedkar and Buddhism by Urgyen Sangharakshita ISBN 0-904766-28-4
  • Ambedkar: Towards an Enlightened India by Gail Omvedt ISBN 0-670-04991-3
  • Life of Babasaheb Ambedkar by C. Gautam, Published by Ambedkar Memorial Trust, London, Milan House, 8 Kingsland Road, London E2 8DA Second Edition, May 2000
  • Thus Spoke Ambedkar Vol-I* (Selected Speeches of Dr. B.R. Ambedkar) Compiled and edited by Bhagwan Das, published by Dalit Today Parkashan,18/455,Indira Nagar, Lucknow (U.P.)India-226016
  • Revival of Buddhism in India and Role of Dr. BabaSaheb B.R. Ambedkar by Bhagwan Das, published by Dalit Today Prakashan,18/455,Indira Nagar, Lucknow (U.P.)India-226016
  • Dr. Ambedkar: A Critical Study by W.N. Kuber, published by People's Publishing House, New Delhi, India.
  • Dr. Ambedkar: Life and Mission by Dhananjay Keer published by Popular Prakashan, Bombay, India.
  • Economic Philosophy of Dr. B.R. Ambedkar by M.L. Kasare published by B.I. Publications Pvt. Ltd.,New Delhi, India.
  • The Legacy Of Dr. Ambedkar by D.C. Ahir published by B.R.Publishing Corporation, Delhi-110007,India. (ISBN 81-7018-603-X Code No. L00522)
  • Ajnat, Surendra: Ambedkar on Islam. Buddhist Publ., Jalandhar 1986.
  • Fernando, W. J. Basil: Demoralisation and Hope: Creating the Social Foundation for Sustaining Democracy — A comparative study of N. F. S. Grundtvig (1783 −1872) Denmark and B. R. Ambedkar (1881—1956) India. AHRC Publication., Hong Kong 2000. (ISBN 962-8314-08-4)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.