Едмон де ла Фонтен

Едмон де ла Фонтен (люксемб. Edmond de la Fontaine, відоміший під псевдонімом Дікс / Dicks; нар. 24 липня 1823 — пом. 24 червня 1891) — люксембурзький юрист, поет, і автор пісень та етнографічних записок, відомий літературною творчістю на люксембурзькій мові, творець національного театру; вважається національним поетом Люксембургу.

Едмон де ла Фонтен
люксемб. Edmond de la Fontaine
Псевдо Дікс
Народився 24 липня 1823(1823-07-24)[1]
Люксембург, Люксембург
Помер 24 червня 1891(1891-06-24)[1] (67 років)
Віанден, Дікірх, Люксембург
Країна  Люксембург
Діяльність поет, автор, адвокат, політик, письменник, суддя
Alma mater Athénée de Luxembourgd, Льєзький університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов люксембурзька
Жанр поезія
Посада mayor in Luxembourgd
Рід Q61224769?
Батько Gaspard-Théodore-Ignace de la Fontained
Мати Joséphine Francqd
Брати, сестри Alphonse de la Fontained і Léon de la Fontained
У шлюбі з Поліна-Еліза Дутре (1828-1907)
Нагороди

Разом з Мішелем Ленцом (Michel Lentz) та Мішелем Роданжем (Michel Rodange) Едмон де ла Фонтен є найважливішими фігурами в історії люксембурзької літератури. До того ж, етнографічна праця Дікса «Люксембурзькі місця і звичаї» (Luxemburger Sitten und Bräuche) є одним з перших наукових описів етнографії люксембуржців.

Життєпис
Будинок в м. Люксембург у якому народився Едмон де ла Фонтен
Едмон де ла Фонтен (Дікс/Dicks), медальйон авторства Nina Grach-Jascinsky (1966), Dicksgärtchen
Будинок в м.Віанден у якому помер Едмон де ла Фонтен

Едмон де ла Фонтен народився 24 липня 1823 року в місті Люксембург. Він був третім сином люксембурзького державного та політичного діяча Гаспара-Теодора-Ігнаса де ла Фонтена (Gaspard-Théodore-Ignace de la Fontaine), який був призначений губернатором Люксембурга в 1841 році, і згодом став першим прем'єр-міністром країни у 1848 році.

Фонтен навчався в університеті Льєжа та універистеті Гейдельберга з 1844 до 1847 року, перш ніж стати правником у 1850 році.

20 грудня 1858 року він одружився зі своєю кузиною Поліною-Елізою Дутре (1828-1907). У подружжя було два сини: Альфред та Адрієн, і дочка Євгенія.

З 1867 до 1870 року Едмон де ла Фонтен займав посаду мера Штадтбредімуса (Stadtbredimus) в долині Мозеля на сході Люксембургу.

У 1881 році Едмон де ла Фонтен став мировим суддею у Віандені, де він жив і творив останнє десятиліття свого життя.

У 1891 році останки Едмона де ла Фонтена були перенесені до Штадтбредімуса в сімейну гробницю, що знаходиться біля місцевої церкви.

Бібліографія

Едмон де ла Фонтен має великий творчий доробок — поетичні збірки, пісні, драматургія, етнографічні записки.

пісні:
  • Liss, du bass mäi Caprice;
  • Den Hexemeeschter;
п'єси:
  • Scholdschäin (перша п'єса, написана люксембурзькою);
  • De Koséng;
  • Mumm Séiss;
  • Kiirmesgäscht;
  • Op der Juecht:
поезія:
  • De Wëllefchen a de Fiischen;
  • D'Vulleparlament am Gréngewald;
  • Am Wanter;
  • етнографічні праці:
  • Luxemburger Sitten und Bräuche, Luxemburg: Brück 1883 (німецькою);
  • Die luxemburger Kinderreime, Luxemburg: Bück 1877

Див. також

Примітки
  1. Dictionnaire des auteurs luxembourgeois
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.