Едуардо Мондлане

Едуардо Шивамбо Мондлане (порт. Eduardo Chivambo Mondlane. Eduardo Chivambo Mondlane; 20 червня 1920, Манжаказе, провінція Газа, Португальська Східна Африка — 3 лютого 1969, Дар-ес-Салам, Танзания) — діяч національно-визвольного руху Мозамбіку, один з засновників Фронту національного звільнення Мозамбіку (ФРЕЛІМО).

Едуардо Мондлане
Eduardo Chivambo Mondlane
Едуардо Мондлане
Нині на посаді
Народився 20 червня 1920(1920-06-20)[1]
Manjacazed, Газа, Португальська Східна Африка
Помер 3 лютого 1969(1969-02-03)[2][1] (48 років)
Дар-ес-Салам, Танзанія
Відомий як антрополог, політик, мандрівник-дослідник
Місце роботи Сиракузький університетd
Країна Нова держава
Національність Тсонга
Освіта Лісабонський університет, Oberlin Colleged, Північно-Західний університет, Вітватерсрандський університет[3] і Гарвардський університет
Політична партія ФРЕЛІМО
У шлюбі з Джанет Мондлане
Діти Nyeleti Mondlaned
Нагороди

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Був четвертим з 16 синів вождя племенi тсонга. При народженні отримав африканське ім'я Шивамбо. До 12 років працював стадником. Навчався в місіонерській школі, де виявив успіхи у навчанні. Питання про те, чи слід Шивамбо продовжувати навчання, вирішувала рада старійшин села. Не маючи можливості отримати освіту у Мозамбіку і высланный з ПАР після встановлення там режиму апартеїду, Мондлане надходить у Лісабонський університет, а відтак переводить на навчання в США. У ПАР він познайомився з активістами руху проти апартеїду Нельсоном Манделою і Рутом Фєрстом, а в Лісабоні — з представниками інших португальських колоній Амілкаром Кабралом і Агоштінью Нету. Вивчав антропологію, захистив докторскую дисертацію по соціології у Північно-Західному університеті, штат Іллінойс. Одружився на білій американці Джанет Рей Джонсон; цей факт служив предметом нападок його політичних супротивників у ФРЕЛІМО. Деякий час працював у ООН, потім — у Сіракьюському університеті.

Політична діяльність

Під час його роботи в ООН португальський міністр у справах заморских територій пропонував йому посаду в колоніальної адміністрації в Мозамбіку, але Мондлане обрав протилежний шлях. Молодий американський соціолог Іммануїл Валлерстайн познайомив його з президентом Танзанії Джуліусом Ньєрере, котрий порадив Мондланi їхати в табори біженців з Мозамбіку в Танзанії і організовувати їх для антиколоніальної боротьби. У 1962 році обраний президентом ФРЕЛІМО, в якому вів лінію на соціалістичну орієнтацію. У той же час піддавався звинуваченнями з сторони лівих за нібито проамериканську політику. Марселіно дос Сантос говорив радянським представникам «Ми з самого початку вирішили: нехай Мондлане буде у главі руху… Потім можна буде замінити Мондлане» Виступав за «панафриканский нейтралітет у холодній війні». Створив штаб-квартиру руху у Дар-ес-Саламi (Танзанія). У 1964 році ФРЕЛІМО почав партизанську війну з португальськими військами. Мав тертя з лідерами Куби. Фідель Кастро згодом так сказав про це в бесіді з керівництвом НДР: «Між нами і ФРЕЛІМО були розбіжності, ще в ті часи, коли ФРЕЛІМО був у Танзанії і у Че Гевари там була розмова з Мондлане. У той час Мондлане не погодився з Че і сказав про це публічно. Після цього статті проти Мондлане були опубліковані на Кубі».

ФРЕЛІМО отримувало допомогу з КНР, у той же час у приватних бесідах Мондлане допускав критику політики Пекіна. Як пише Володимир Генадійович Шубін у книзі «Гаряча „Холодна війна“: Південь Африки (1960—1990 рр.)»: «йому (Мондлане) видному інтелектуалу було важко змиритися з ексцесами „великой пролетарської, культурної революції“».

Загибель

У 1969 році Мондлане загинув у результаті замаху — у штаб-квартирі в Дар-ес-Саламе вибухнула бомба, вкладена в посилку з тритомникiм Плеханова. У 1974 році Урія Сіманго, один з лідерів ФРЕЛІМО, був поміщений у тюрму, де зізнався в причетності до вбивства Мондлане.[4] Достовірність цих визнань сумнівна. Справжнім організатором вбивства Мондлане вважається агент сумнозвісної португальської політичної поліції ПІДЕ Казимиру Монтейру.

Пам'ять

У сучаснім Мозамбике Мондлане став культовою фігурою: його ім'ям названi університет, а також одна з вищих нагород Мозамбіку — орден Едуарду Мондлане. К ідеям Мондлане апелюють лідери як правлячого ФРЕЛІМО, так і опозиційного РЕНАМО.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.