Едуарду душ Рейш Карвалью

Едуа́рду душ Рейш Карва́лью (порт. Eduardo dos Reis Carvalho; нар. 19 вересня 1982, Мірандела), також відомий як просто Едуарду, — португальський футболіст, що грав на позиції воротаря за низку португальских та іноземних клубних команд, а також національну збірну Португалії.

Едуарду душ Рейш Карвалью
Едуарду душ Рейш Карвалью
Особисті дані
Повне ім'я Едуарду душ Рейш Карвалью
Народження 19 вересня 1982(1982-09-19) (39 років)
  Мірандела, Португалія
Зріст 187 см
Вага 89 кг
Громадянство  Португалія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1999–2005 «Брага»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2003–2010 «Брага» 60 (-41)
2000–2006 →  «Брага Б» 110 (-?)
2006–2007 →  «Бейра-Мар» 15 (-22)
2007–2008 →  «Віторія» (Сетубал) 30 (-33)
2010–2011 «Дженоа» 37 (-45)
2011–2012 →  «Бенфіка» 1 (-1)
2012–2013 →  «Істанбул ББ» 33 (-46)
2013–2014 →  «Брага» 29 (-35)
2014–2016 «Динамо» (Загреб) 70 (-39)
2016–2018 «Челсі» 0 (-0)
2018–2019 →  «Вітессе» 27 (-39)
2019–2020 «Брага» 4 (-2)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІгри (голи)
2004 Португалія U-21 2 (0)
2009–2016 Португалія 36 (-16)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 вересня 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 6 вересня 2020.

Клубна кар'єра

Вихованець футбольної школи клубу «Брага».

У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за команду дублерів клубу «Брага», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 110 матчах чемпіонату.

Протягом 2006—2008 років виступав на умовах оренди в командах португальських клубів «Бейра-Мар» та «Віторія» (Сетубал). 2008 року повернувся до «Браги», де став основним голкіпером.

2010 року переїхав до Італії, уклавши контракт з місцевим клубом «Дженоа». В сезоні 2010–11 був основним воротарем генуезької команди. Однак перед початком наступного сезону лави команди поповнив досвідчений французький голкіпер Себастьян Фрей, і Едуарду втратив місце в її основному складі.

Тож у липні 2011 року гравцеві було запропоновано повернутися на батьківщину, де в його послугах була зацікавлена лісабонська «Бенфіка». Приєднався до лісабонського клубу на умовах оренди з правом наступного викупу. Після цього ще по сезону також на правах оренди провів у клубах «Істанбул ББ» та «Брага».

27 червня 2014 року Едуардо приєднався до кількох співвітчизників у «Динамо» (Загреб), підписавши контракт на три роки.

25 серпня 2016 року, після того, як зіграв 70 матчів у чемпіонаті і двічі виграв хорватський «золотий дубль», підписав контракт на один рік з англійським «Челсі», де став третім воротарем після Тібо Куртуа і Асміра Беговича[1].

У підсумку провів у «Челсі» три роки: перші два роки був на лаві запасних лондонської команди, так і не зігравши жодного матчу за основний склад, а сезон 2018/19 провів в оренді в «Вітессе».

Улітку 2019 повернувся до рідної «Браги», де протягом сезону взяв участь у чотирьох матчах першості, після чого завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірні

2004 року залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у двох офіційних матчах.

2009 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії.Провів у формі головної команди країни 36 матчів. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2010 року у ПАР.

Був включений до заявки збірної на чемпіонат Європи 2012 року, проте жодного разу в іграх турніру на поле не виходив, а на наступному чемпіонаті світу 2014 року вийшов на 89-й хвилині останнього матчу групового етапу проти Гани замість травмованого Бету[2].

За чотири роки, у 2016, був учасником Євро-2016, на якому знову не зіграв жодного матчу, але його збірна уперше в історії здобула титул континентальних чемпіонів.

Досягнення
«Спортінг»
«Віторія»
«Бенфіка»
«Динамо»
«Брага»
Збірна Португалії
«Челсі»

Примітки
  1. Eduardo transfer completed. Chelsea F.C. 25 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
  2. Ronaldo downs Ghana but Portugal crash out. FIFA.com. 26 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.