Едуард Гартман

Едуа́рд Га́ртман (нім. Karl Robert Eduard von Hartmann) (23 лютого 1842—5 червня 1906) — німецький філософ-ідеаліст. Основою сутності вважав абсолютно несвідоме духовне начало — світову волю («Філософія несвідомого»). В етиці розробляв концепцію песимізму (за А. Шопенгауером).

Едуард Гартман
Псевдо Carl Robert[1]
Народився 23 лютого 1842(1842-02-23)[2][3][…]
Берлін, Королівство Пруссія[4]
Помер 5 червня 1906(1906-06-05)[2][3][…] (64 роки)
Берлін, Німецька імперія
Поховання
Columbiadamm Cemeteryd : 
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність філософ, письменник
Галузь філософія, психологія, Песимізм і несвідоме
Alma mater Ростоцький університет
Знання мов німецька[2]
Напрямок Ірраціоналізм
У шлюбі з Agnes Taubertd і Alma von Hartmannd
Едуард Гартман

Погляди

За Гартманом, Всесвіт — продукт несвідомої світової «волі» (розвиваючи вчення Артура Шопенгауера). У праці «Феноменологія моральної свідомості» (1879) Гартман закликав до позбавлення від трьох ілюзій, характерних для людського світогляду: ілюзії земного щастя, ілюзії потойбічного щастя і ілюзії досягнення щастя в результаті історичного розвитку. Згадувався Леніном в роботі «Матеріалізм і емпіріокритицизм» (ПСС, т. 18, с. 61, 302-304).

Основний же висновок Едуарда Гартмана - наступний:

Еволюція тягне за собою Всесвіт до знищення шляхом усвідомлення його нерозуму і недоцільності. [5]

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118546252 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. «Релігійна свідомість людства», 1882

Література

Посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.