Щастя
Ща́стя — психоемоційний стан цілковитого вдоволення життям, відчуття глибокого задоволення та радості. Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині. Стан чи якість бути щасливим; насолоджувальний досвід чи емоція, що породжується від володіння добром чи задоволення бажань; втіха, приємність; благословенність.
Частина серії статей про |
Емоції |
---|
|
Емоції
|
Психологічний підхід
Поняття щастя вивчається в галузі сучасної позитивної психології. Серед науково-популярної літератури по темі можна виділити праці Зелігмана[1], Любомірскі[2] та Дінера.[3]
На думку американського психолога Абрахама Маслоу сутністю щастя є задоволення потреб. Маслоу вважає, що люди мають п'ять рівнів потреб:
- фізіологічні потреби — голод, спрага, сон
- потреби безпеки
- потреби спілкування і любові
- потреба в повазі
- потреба самореалізації
По задоволенню потреб нижчого рівня виходять на перший план потреби більш вищого порядку. Щаслива людина — це людина, яка задовольняє всі потреби. Оскільки найвищою є потреба самореалізації, можна припустити, що люди щасливі — це люди самореалізовані.
Фізіологія щастя
Стан щастя можна вивчати за допомогою доступних методів медичного обстеження. Так було встановлено[4], що за стан щастя відповідає активність кори лівої передлобної частки головного мозку. Також йдеться про «гормони щастя» — т. зв. ендорфіни.
Філософські погляди
Філософи принаймні з часів Сократа досліджують природу щастя і його досяжності. Обидва ці питання розглядаються в контексті питання, чи залежить щастя тільки від філософської позиції, чи залежить також від зовнішніх обставин. Особливо в давні часи розуміння щастя було пов'язано з розумінням людської природи. Ми знаходимо, таким чином, різні підходи:
- Як певний ідеал, щастя в земному житті неможливе. Але може бути досягнуто як нагорода за земні справи в загробному житті (рай).
- Згідно з Арістотелем щастя є дією відповідно до своєї природи. Риби щасливі плавати, а птахи — літати. Натомість, природу людини характеризує здатність мислити й творити політичні організації, відтак найщасливішим є філософ і державний діяч. Аристотель однак і не применшував роль фізіологічних потреб (він відчував, що щаслива людина повинна бути добре нагодована).
- Можна також досягти щастя, що розуміється як суб'єктивно найкраще положення в житті і оцінюється як:
- міра радощів життя (наприклад, в епікурействі);
- сила характеру, що унезалежнює людину від обставин (наприклад, в стоїцизмі або буддизмі).
- Згідно з християнством абсолютним щастям є безпосередній контакт з Богом — визначається святим Фомою Аквінським як блаженне бачення. Боецій писав, що Бог є Щастям, і люди можуть бути щасливі, беручи участь у щасті Бога.
- Згідно з вченням ісламу щастя пов'язане з поведінкою відповідною волі Аллаха — відтак праведні особи щасливі, а грішники нещасливі — як в земному житті, так і загробному.
- Згідно з вченням буддизму, неможливо досягти щастя, рухаючись шляхом бажань, адже повне їх задоволення неможливе. Єдиний шлях до досягнення абсолютного щастя полягає у відмові від цих бажань. Таким чином досягається стан нірвани. Більш світські форми щастя, такі як здобуття багатства і підтримання добрих стосунків, є достойними цілями для світських людей. Буддизм також заохочує до виховання доброти і співчуття, побажання щастя і процвітання для усіх живих істот.
Забобони
- Якщо з'їсти конюшину, яка має чотири листочки — то пощастить
- Якщо знайдеш квітку бузку з п'ятьма пелюстками — то на щастя
- Один із символів щастя
- Рушник дарувала мати синові в дорогу на щастя в новому житті. Його берегли як пам'ять про рідний дім, про дитинство.
- І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
- І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. (Малишко Андрій Самійлович)
- Якщо ви знайдете підкову, це щаслива прикмета. Цар Микола II всі знайдені підкови поміщав в спеціально обладнану кімнату в палаці. І до кожної прикладав записку: де, коли і за яких обставин знайдена. Почет підкидав йому підкови заради гарного настрою свого господаря. Але він не знав, що його щастя інсценоване, і радів по-справжньому.
- Щастя приносять нерукотворні амулети. Наприклад, жаб'ячий камінь — маленькі шершаві жовтуваті камінчики, що формою нагадують жабу, знаходять на березі озер та річок. Камінчики з дірочкою, що поетично прозвали «курячим щастям». А також знайдені серед сірих каменів прибою сердоліки і бурштин.
- Якщо з'їсти конюшину, яка має чотири листочки, або квітку бузку з п'ятьма пелюстками — то обов'язково пощастить.
Інші значення
Примітки
- Martin Seligman, Authentic Happiness: Using the New Positive Psychology to Realize Your Potential for Lasting Fulfillment, Free Press, ISBN 978-0-7432-2298-3
- Sonja Lyubomirsky, The How of Happiness: A Scientific Approach to Getting the Life You Want, Penguin Press, ISBN 978-1-59420-148-6
- Ed Diener, Robert Biswas-Diener, Happiness: Unlocking the Mysteries of Psychological Wealth, Wiley-Blackwell, ISBN 978-1-4051-4661-6
- Позитивная психология. Архів оригіналу за 14 червня 2009. Процитовано 11 січня 2011.
Література
- В. Єфименко. Щастя // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 729. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Мельник В. Таємниця Бажань, Щастя та Кохання або як стати найщасливішою людиною. Т., 2009.
Посилання
- Блаженство // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Щастя Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2
- Щастя // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2100-2101. — 1000 екз.