Еду Коїмбра

Еду Коїмбра (порт. Edu Coimbra, нар. 5 лютого 1947, Ріо-де-Жанейро) бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника, а також тренер.

Еду Коїмбра
Особисті дані
Повне ім'я Едуардо Антунес Коїмбра
Народження 5 лютого 1947(1947-02-05)[1] (75 років)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 164 см
Вага 62 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1966–1974 «Америка» (Ріо)402(212)
1975 «Васко да Гама»?(?)
1975 «Баїя»18(1)
1975–1976 «Фламенгу»23(7)
1976–1977 «Колорадо»?(?)
1978 «Жоїнвіль»9(2)
1978 «Колорадо»8(2)
1979 «Бразиліа»?(?)
1980–1981 «Кампу-Гранді»?(?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1967 Бразилія2(0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1982–1983 «Америка» (Ріо)
1984  Бразилія
1984–1985 «Васко да Гама»
1986  Ірак
1987 «Жоїнвіль»
1987 «Крісіума»
1988 «Барселона» (Гуаякіль)
1989 «Корітіба»
1990 «Ботафого»
1991 «Веракрус»
1992 «Спорт Бойз»
1992 «Клуб Ремо»
1993 «Флуміненсе»
1994–1995 «Касіма Антлерс»
2002–2006  Японія (помічник)
2006–2008 «Фенербахче» (помічник)
2008–2009 «Буньодкор»(помічник)
2009 ЦСКА (Москва)(помічник)
2009–2010 «Олімпіакос»(помічник)
2011–2012  Ірак (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Еду народився в передмісті Ріо-де-Жанейро Кінтіно. Його батько був воротарем, а три його брати були професійними футболістами, найвідомішим з яких став Зіку.

Він почав свою футбольну кар'єру в «Америці» з Ріо-де-Жанейро в 1966 році. Загалом за цей клуб він зіграв 402 гри, в яких забив 212 голів, що робить його другим бомбардиром в історії клубу. Крім цього у сезоні 1969 він став найкращим бомбардиром Кубка Роберто Гомеса Педрози, попередника чемпіонату Бразилії.

Після цього Коїмбра недовго пограв за «Васко да Гаму», і перейшов у «Баїю», з якою виграв чемпіонат штату. Після цього разом зі своїм братом Зіку грав за «Фламенгу». В подальшому пограв ще за низку бразильських клубів, проте ніде не зітримувався і закінчив свою футбольну кар'єру в 1981 році в «Кампу-Гранді».

Виступи за збірну

Дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії 25 червня 1967 року в матчі на Кубок Ріу-Бранку проти Уругваю (0:0). Другу і останню гру провів через три дні у матчі-відповіді. У підсумку Бразилія з Уругваєм поділили перемогу в тому турнірі.

Тренерська кар'єра

Відразу після закінчення футбольної кар'єри Еду став тренером. У 1982—1983 роках він керував своїм колишнім клубом «Америка» (Ріо-де-Жанейро). У 1984 році Еду був тренером збірної Бразилії. Він керував нею у трьох товариських матчах проти Англії (0:2), Аргентини (0:0) та Уругваю (1:0).

У 1984—1985 роках був тренером «Васко да Гами», після чого у 1986 році очолив збірну Іраку.

У 1987 році тренував «Жоїнвіль», який виграв чемпіонат штату Санта-Катаріна. Після цього недовго працював з командами «Крісіума» та «Барселона» (Гуаякіль).

У 1989 році виграв чемпіонат штату Парана з «Корітібою», а в 1990 році виграв чемпіонат Ріо-де-Жанейро з «Ботафого».

У першій половині 1990-х років Еду тренував мексиканський «Веракрус», перуанський «Спорт Бойз», бразильські «Клуб Ремо» та «Флуміненсе», а також японський «Касіма Антлерс»[2].

З 2002 року став помічником свого брата Зіку в збірній Японії, у подальшому працював з ним на цій посаді і в наступних командах до 2012 року.

Досягнення

Як гравця

Як тренер

Індивідуальні

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.