Едіп-цар (опера Стравинського)

«Едіп-цар» (лат. Oedipus rex) — опера-ораторія на дві дії (шість картин) Ігоря Стравинського на лібрето Жана Кокто.

Опера-ораторія «Едіп-цар»
лат. Œdipus rex
Композитор Ігор Стравінський[1]
Автор лібрето Жан Кокто[1] і Ігор Стравінський[1]
Мова лібрето латина
Джерело сюжету Цар Едіп
Жанр neoclassical musicd і опера[1]
Кількість дій 2 Дія (театр)[1]
Кількість яв 6 Ява
Перша постановка 30 травня 1927
Інформація у Вікіданих

Історія

Прем'єра відбулася 30 травня 1927 в Театрі де ля Вілль в концертному виконанні, потім поставлена ​​на сцені Віденської державної опери 23 лютого 1928 року. Лібрето Жана Кокто було перекладено на латину абатом Жаном Даніелу. Твір може виконуватися або в концертному вигляді (як ораторія), або на театральній сцені (як опера), оповідач може говорити на мові тієї країни, де виконується твір.

Дійові особи

Місце дії

Дія відбувається в місті Фіви (Стародавня Греція).

Структура

Дія I

Населення Фів страждає від чуми. Жителі благають царя Едіпа допомогти їм. Креонт оголошує, що Дельфійський оракул заявив, що вбивця попереднього царя знаходиться в місті, і його треба знайти. Віщун Тіресій каже, що Едіп і є той самий убивця. Едіп вважає, що вони хочуть скинути його з трону.

Дія II

Іокаста нагадує, що Лай, попередній цар, був убитий розбійниками на перехресті трьох доріг. Вражений Едіп згадує, що він убив незнайомця на тому ж місці. Вісник і Пастух повідомляють Едіпу про смерть царя Поліба і про те, що він був нерідним батьком Едіпа, а сам Едіп був знайдений у горах, коли був немовлям. Іокаста тікає, сповнена жаху, Пастух і Вісник звинувачують Едіпа в батьковбивстві та інцесті. Іокаста вішається, а Едіп виколює собі очі.

Література
  • Порядковий переклад опери українською мовою поруч з латинським оригіналом[недоступне посилання з серпня 2019]
  • Андриссен Луи и Шёнбергер Элмер. Часы Аполлона. О Стравинском.СПб., 2003. Перевод с нидерландского Ирины Лесковской. -300 с. ISBN 5-7331-0041-9
  • Друскин М.С. Игорь Стравинский: Личность. Творчество. Взгляды. Л.; М.: Советский композитор. 1974. 221 с.; 2-е изд., испр. и доп. Л.: Советский композитор, 1979. 230 с; 3-е изд., 1982. 208 с.
  • Друскин М.С. Стравинский // Музыка XX века: Очерки. 1917—1945. М.: Музыка.1984. Кн. 4, ч. 2. С. 203—229.
  • White, Eric Walter. Stravinsky: The Composer and His Works.(англ.) — Berkeley and Los Angeles: University of California Press, 1979. — ISBN 0-520-03983-1, ISBN 0-520-03985-8
  • Bernstein, Leonard. 1976. The Unanswered Question: Six Talks at Harvard, with three LP recordings. The Charles Eliot Norton Lectures 1973. Cambridge, Mass.: Harvard University Press. ISBN 0674920007; ISBN 0674920015 (pbk.).
  • Brown, Frederick. 1968. An Impersonation of Angels: A Biography of Jean Cocteau. New York: Viking Press.
  • White, Eric Walter. 1985. Stravinsky: The Composer and His Works. Berkeley and Los Angeles: University of California Press.
  1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.