Едіт Мозер

Едіт Мозер народилася в 1883 році[4] як Едіт Маутнер фон Мархоф у багатій австрійській промисловій родині.[5] З 1902 року до 1905 року вона навчалася в Академії прикладного мистецтва у Відні в якості запрошеного студента у Йозефа Гофмана.[6] У 1905 році вона вийшла заміж за віденського художника Коломана Мозера, і вони залишалися одруженими до його смерті в 1918 році.[7]

Разом із чоловіком, колишнім професором та іншими відомими художниками, такими як Густав Клімт, Мозер брала участь у Віденській сецесії . Наприкінці 1800-х років світ побачив нові мистецькі тенденції, що включали прогресивну теорію дизайну, яка представляла себе в різних рухах та стилях у різних країнах. Коли сучасний світ рухався вперед, художники бажали нових способів як висловитись, так і відмовитись від цих змін. У Відні, який став провідним містом для цих нових художніх стилів, це з’явилося у Віденській сецесії, де багато провідних художників того часу шукали нове місце, де могли б виставляти та досліджувати свої роботи подалі від Академії образотворчих мистецтв (врешті-решт, будівля сецесії). Художники руху хотіли повернути твори мистецтва до повсякденного життя і переробляли свої роботи на нових технологіях виготовлення.

Для подальшого їх руху Мозер допомогла чоловікові створити нову групу, відому як Wiener Werksätte[8] буквально означає «Віденська майстерня», де художники сецесії могли співпрацювати над їх роботами. Вони стали популярними серед заможної клієнтської групи у Відні, якій сподобались їх сучасні предмети. Однак їх спроби розширити майстерню в інших містах (таких як Цюріх, Берлін і навіть Нью-Йорк) зазнали невдачі, і після того, як майстерня все більше втрачала актуальність, вона закрилася в 1932 р.[9]

Багато художніх творів Мозера дотримувалися тих самих тем, що й Wiener Werksätte, створюючи власні менші об'єкти. Вона почала виробляти роботи, створюючи календарі як новорічні подарунки для друзів. Вона часто включала образи з власного сімейного життя, як це видно в одній колоді карт Таро, де вона включала подібності членів власної родини, щоб зобразити сімейну історію, де всі одягалися як різні карти таро на річницю сімейного весілля.[10] Вона також виявляла прихильність до іграшкових солдатів у своїх картах таро, а також біблійних та міфологічних темах.[11]

Її робота в Jugendstil стилі ( що означає «молодіжний стиль»), який був німецьким еквівалентом модерну, вплинув на багатьох членів Віденського Сецессіона. [12] Це видно з використання простих форм та прямих ліній.[11]

Незважаючи на те, що вона зарекомендувала себе як графічного дизайнера, її роботи все ще були відносно обмеженими, і не так багато їх залишилося.[8] Після першої світової війни вона повністю припинила випуск творів і померла у 86-річному віці.[13]