Коломан Мозер
Коломан Мозер (нім. Koloman Moser; 30 березня 1868 — 18 жовтня 1918) — австрійський художник, графік, проектант декоративно-ужиткових виробів — біжутерії, меблів, рисунків тканин тощо.
Коломан Мозер | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Koloman Moser | ||||
|
||||
Коломан Мозер. 1905 | ||||
При народженні | Koloman Moser | |||
Народження |
30 березня 1868
Відень | |||
Смерть | 18 жовтня 1918 | |||
Відень (рак простати) | ||||
Поховання |
| |||
Національність | австрієць | |||
Країна | Австро-Угорська імперія | |||
Навчання | Академія образотворчих мистецтв (1885-1892) • Університет прикладних мистецтв. Відень (1893-1895) | |||
Діяльність | художник, дизайнер, архітектор, дизайнер поштових марок, декоратор, ілюстратор, графік, furniture designer, дизайнер прикрас | |||
Напрямок | Віденський сецесіон, Югендштіль | |||
Вчитель | Отто Вагнер | |||
Член | Віденська сецесія | |||
Твори | засновник Wiener Werkstätte[1], вітражі, мозаїки костелу св. Леопольда[2] | |||
У шлюбі з | Едіт Мозер | |||
| ||||
Коломан Мозер у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у сім'ї директора престижної приватної гімназії Терезіанум. Без згоди батьків після школи 1885 поступив до віденської Академії образотворчих мистецтв, де навчався у Франца Румплера (1886—1889), Християна Гріпенкерля (1889—1890), Матіаса фон Тренквальда (1890—1893). Після смерті батька 1888 для оплати навчання виконував ілюстрації для журналів «Wiener Mode», сатиричного «Meggendorfer-Blätter». По рекомендації викладачів був вчителем малювання дітей эрцгерцога Карла Людвига в замку Вартхольц (1892—1893). З цього часу розпочалась його дружба з художником Карлом Отто Чешка. Був членом клубу Сімох (нім. Siebener-Club) (1892—1897), з якого згодом виросла Віденська сецесія. 3 квітня 1897 був одним з співзасновників спілки митців Віденський сецесіон, для журналу якого «Ver Sacrum» виконав близько 140 ілюстрацій. Навчався у Віденському університеті прикладних мистецтв (1893—1895), де згодом викладав (1899). На межі століть він багато подорожує по Австро-Уорщині, Німеччині, Франції, Британії, Італії, Швейцарії, відвідуючи мистецькі центри, вивчаючи прикладні ремесла.
Його цікавить творчість шотландських модерністів Чарльза Ренні Макінтоша і Маргарет Макдональд Макінтош, мистецька течія «Рух мистецтв і ремесел». За їхнім прикладом 1902 він засновує разом з художником Йозефом Гофманом і підприємцем Фріцем Верндорфером[3] підприємство «Віденські майстерні» для виготовлення виробів промислового дизайну. Разом з художником Густавом Клімтом він вийшов з Віденського сецесіону (1905), потім з «Віденських майстерень» (1907) через протиріччя з Верндорфером, приділяючи більше уваги живопису. Він почав брати участь у міжнародних виставках модерну в Австро-Угорщині, Німеччині, Римі. Одним з найвизначніших творів стали вітражі і мозаїки до модерніського костелу покровителю Австрії — Св. Леопольда, звана Ам-Штайнгоф (1903—1907).[4] Виконані ним 18 вітражів вважають вершиною мистецтва скла Югендштилю.
Одружився 1 липня 1905 на доньці промисловця Діті Маутнер Маркгоф, у шлюбі з якою народилось два сини Карл (1906) і Дітріх (1909).
Захворів у 1916 на рак горла, від чого помер у 1918. Похований на цвинтарі Гітцінгер.
Твори
За ескізами Коло Мозера виготовляли сервізи «Bakalowits»[5], меблі серії Der reiche Fischzug, лампи «Wiener Werkstätte», вітражі для будівель Wiener Secession «Мистецтво» (знищене 1945), 18 вівтарів костелу Ам Штайнгоф, словенського «Народного дому» в Трієсті (спалений 1920), майолікові декорації будинків у Відні, декорації для драм, опер, австрійські поштові марки для Боснія і Герцеговина (1906, 1912), перші поштові марки Ліхтенштейну (1912/18), ювілейна марка до 75-річчя Франца Йосифа I 1905), австро-угорські поштові марки (1915), макет 100-кронової банкноти (1910), книжкові ілюстрації, плакати, живопис.
Галерея
- Вітражі церкви на Штайнгофі
- Вівтарна мозаїка церкви на Штайнгофі
- Бакнота 100 крон Австо-Угорщини. 1910
- Декор фасаду. вул. Wienzeile38. Відень
- Кохання 4. 1895
- Підлісок (1913)
- Венера в гроті (1915), Музей Леопольда, Відень
- Меморіальна дошка на квартирі Мозера на Ландштрассер Хауптштрассе 138
Джерела
- Koloman Moser: Flächenschmuck. Gerlach, Wien 1902.
- Werner Fenz: Koloman Moser — Graphik, Kunstgewerbe, Malerei. Residenz-Verl., Salzburg-Wien 1984. ISBN 3-7017-0369-8.
- Maria Pötzl-Malikova: Moser, Koloman. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 18, Duncker & Humblot, Berlin 1997, ISBN 3-428-00199-0, S. 198—200 (Digitalisat).
- Maria Rennhofer: Koloman Moser. Brandstätter, Wien 2002, ISBN 3-85498-123-6.
- Koloman Moser 1868—1918. Hrsg. v. Rudolf Leopold und Gerd Pichler (Katalog zur Ausstellung im Leopold Museum, Wien). Prestel, München 2007, ISBN 978-3-7913-3868-2.
- Gerd Pichler: Koloman Moser. Die Gemälde — Werkverzeichnis, W & K Edition, Wien 2012, ISBN 978-3-200-02673-5.
Примітки
- Wiener Werkstätte
- Kirche am Steinhof
- Fritz Wärndorfer
- Kirche St. Leopold / Kirche Am Steinhof (нім.)
- Bakalowits