Ейбоженко Олексій Олексійович

Олексій Олексійович Ейбоженко (рос. Алексей Алексеевич Эйбоженко; нар. 12 травня 1970, Москва, СРСР) російський актор, журналіст, теле- та радіоведучий.

Олексій Ейбоженко
рос. Алексей Эйбоженко
Ім'я при народженні Олексій Олексійович Ейбоженко
Інші імена Олексій Ейбоженко молодший
Народився 12 травня 1970(1970-05-12) (51 рік)
Москва, РРСФР, СРСР
Громадянство  Росія
Діяльність актор, радіоведучий, телеведучий, журналіст
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна і Російський університет театрального мистецтва
Діти Олексій Ейбоженко
Батьки Олексій Ейбоженко (стариший)
Наталія Кенігсон
IMDb nm9819274
Нагороди та премії

Життєпис

Олексій Ейбоженко народився 12 травня 1970 року в Москві у акторській сім'ї Олексія Ейбоженка та Наталії Кенігсон[1]. Дідусем по материнській лінії був актор Володимир Кенігсон.

З 1987 до 1989 року навчався на акторському відділенні Театрального училища імені М.С. Щепкіна. Потім перевівся на акторський факультет ГІТІСу, який закінчив в 1992 році.

Після закінчення навчання Олексій Ейбоженко працював на телебаченні кореспондентом програми «Добрий вечір, Москва» Московського телеканалу. З березня 1993 року працював ведучим на радіостанції «Ділова хвиля», та ведучим програми «Времячко» («ТВ Центр») з серпня 1993 року.

У 1995-1996 роках проходив службу в армії. Був завідувачем літературної частини в Театрі Радянської Армії.

З 1 вересня 1998 до 2003 року Олексій Ейбоженко працював «НТВ» ведучим програми «Сегоднячко».

Працював ведучим шоу «Лежебоки» на радіостанції «Срібний дощ» з 2003 року. Влітку 2008 року програма була закрита, за неофіційною інформацією — через те, що ведучі під час етеру дозволили собі іронічні вислови з приводу виставки поношеного взуття, організованої Ксенією Собчак.

З липня по грудень 2008 року Ейбоженко був ведучим програми «Будинок відпочинку» на радіостанції «Маяк» (всього 22 ефіру), та гумористичної програми «Рідкі цвяхи» на телеканалі «Парк розваг».

З вересня 2012 року Ейбоженко працює ведучим програми «П'ятниця та два Робінзона» на радіостанції «Радіо»[2].

Неодноразово вів численні церемонії нагородження преміями в різних областях.

Особисте життя

Одружений. Свого сина, який народився у 1992 році, він також назвав Олексієм.

Творчість

Ролі у театрі

Театр Радянської Армії

Ролі у кіно

  • 2016-2017 — «Провокатор» Юрій Миколайович Мироненко, замісник голови міста
  • 2015 — «Непідсудні» адвокат Воронова
  • 2015 — «Мурка» начальник охорони банку
  • 2015 «Метод» адвокат Бойко
  • 2015 «Аперкот для Гітлера» Берія
  • 2014 — «Сильніше долі» Толян Манешін
  • 2014 — «П'ятницький. Глава четверта» Володимир Соловйов, батько Лізи
  • 2013 — «Золота клітка» Михайло, бізнесмен
  • 2013 — «Друге повстання Спартака» Берія
  • 2012 — «Одіссея сищика Гурова» Золотарьов
  • 2012 — «Біґль» Валерій Олегович Уткін
  • 2011 — «Час Волкова-5» Євтюшкін
  • 2011 — «Порцелянове весілля» чоловік у барі
  • 2011 — «Об'єкт 11» Шварц, адвокат
  • 2011 — «Москва. Три вокзали» майор Семен Бульба, співробітник наркоконтролю
  • 2009 — «Охоронець-3» Кірінадзе
  • 2008 — «Королева» аукціоніст
  • 2008 — «Дві сестри» епізод
  • 2006 — «Виклик-1» епізод
  • 2005 «Ад'ютанти кохання» наглядач у в'язниці
  • 2003 — «Вогнеборці» епізод
  • 2003 — «Курорт особливого призначення» епізод
  • 2003 — «Євлампія Романова. Слідство веде дилетант-1» епізод

На радіо

На телебаченні

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.