Ейтор Вілла-Лобос

Ейтор Вілла-Лобос (порт. Heitor Villa-Lobos, 5 березня 1887, Ріо-де-Жанейро — 17 листопада 1959, Ріо-де-Жанейро) — бразильський композитор, знавець музичного фольклору, диригент, педагог. Брав уроки у Ф. Браги.

Ейтор Вілла-Лобос
Основна інформація
Дата народження 5 березня 1887(1887-03-05)[1][2][…]
Місце народження Ріо-де-Жанейро, Бразильська імперія[3][4][5]
Дата смерті 17 листопада 1959(1959-11-17)[1][2][…] (72 роки)
Місце смерті Ріо-де-Жанейро, Бразилія[3][4][5]
Роки активності з 1915
Громадянство Бразилія[5]
Професії композитор, хореограф, диригент, музикознавець, вчитель середньої школи, класичний гітарист, піаніст
Жанри опера і симфонія
Нагороди

honorary doctor of the University of Miamid (1 лютого 1954)

 Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився 5 березня 1887 в Ріо-де-Жанейро.

У 1905—1912 роках подорожував по країні, вивчав народний побут, музичний фольклор (записав понад 1000 народних мелодій). З 1915 року виступав з авторськими концертами.

У 1923—1930 роках жив переважно в Парижі, спілкувався з французькими композиторами.

У 30-х роках провів велику роботу по організації в Бразилії єдиної системи музичної освіти, заснував ряд музичних шкіл і хорових колективів.

Помер 17 листопада 1959 в Ріо-де-Жанейро.

Діяльність

Ейтор Вілла-Лобос є автором спеціальних навчальних посібників («Практичне керівництво», «Хоровий спів», «Сольфеджіо» та ін.), теоретичної праці «Музичне виховання». Він також виступав як диригент, музично-громадський діяч, пропагував на батьківщині й в інших країнах бразильську музику. Музичну освіту отримав у Парижі, де познайомився з А. Сеговією і якому надалі присвятив усі свої твори для гітари. Твори Вілла-Лобоса для гітари мають яскраво виражений національний характер, сучасні ритми і гармонії в них тісно переплітаються із самобутніми піснями і танцями бразильських індіанців і негрів.

Вілла-Лобос був головою національної композиторської школи. Виступив ініціатором створення Бразильської академії музики (1945 року — її президент)

Розробив систему музичного виховання дітей. 9 опер, 15 балетів, 20 симфоній, 18 симфонічних поем, 9 концертів, 17 струнних квартетів; 14 «Шорос» (1920−29), «Бразильські бахиани» (1944) для інструментальних ансамблів, безліч хорів, пісень, музика для дітей, обробки фольклорних зразків і ін. — усього понад тисячу найрізноманітніших творів.

Вшанування пам'яті

У 1986 році у Ріо-де-Жанейро відкритий музей Вілла-Лобоса.

На честь музиканта названо астероїд.

Вілла-Лобос та Україна

Український поет-модерніст Микола Бажан включив до циклу «Нічні концерти» вірш «Бразиліана Вілла Лобоса»[6]:

  • Як марево південне, як далеч бездонна,
  • Нараз розгорнулась мелодій запона,
  • І з перших же тактів і тонів прелюду
  • Розкрились, покірні творимому чуду,
  • Печалі і сни чужедального люду,
  • Його сподівання, легенди, химери, -
  • - І легко піднісся,
  • мов час з-над пригашених вогнищ тапери...

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118768476 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. Musica Brasilis Project
  6. Микола Бажан. Том 1. Бразиліана Віла Лобоса. — Київ, 1984. — С.607-611

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.