Екологічне право

Екологічне право — це система правових норм і принципів, якими регулюються та охороняються суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні правовідносини).

Предмет екологічного права — суспільні відносини, що виникають між суб’єктами з приводу забезпечення екологічної безпеки, приналежності, використання, відновлення природних ресурсів, охорони, а в певних випадках захисту людини, довкілля від шкідливого впливу з метою попередження, запобігання, усунення його негативних наслідків й забезпечення екологічної безпеки. Такі суспільні відносини розподіляють на:

• природоресурсні правовідносини — суспільні відносини стосовно використання природних ресурсів;
• природоохоронні правовідносини — правовідносини в галузі екології.

Об’єкти екологічного права[1] за типом:

• диференційовані, цей тип складається з:
  • земля;
  • надра;
  • рослинний світ;
  • атмос­ферне повітря;
  • тваринний світ.
• інтегровані, до нього відносять:
  • довкілля;
  • життя та здоров’я громадян.
• особливо охоронювані, до нього відносять:
  • природні комплекси та ландшафти — об’єкти та території природно-заповідного фонду;
  • природно-соціальні умови та про­цеси — курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні зони;
  • екосис­теми — виключна економічна зона, континентальний шельф з розташованими на них природними ресурсами;
  • природно-антропогенні зони — території, що зазнали впливу еколо­гічних катастроф;
  • екологічна мережа.