Ексенатид

Ексенатид (Баета) — лікарський засіб, тривалої дії аналог глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1). Ексенатид є гіпоглікемічним засобом і застосовується для лікування цукрового діабету 2-го типу. Ексенатид є першим препаратом, що належать до абсолютно нового класу лікарських засобів для лікування цукрового діабету 2-го типу — міметиків інкретіну[1].

Фармакологічна дія

Ексенатид є потужним стимулятором інкретіну (глюкагоноподібний пептид-1), що підсилює глюкозозалежну секрецію інсуліну і має інші гіпоглікемічні ефекти інкретинів (придушення неадекватно підвищеної секреції глюкагону і поліпшення функції бета-клітин).

При гіперглікемії введення ексенатіду пригнічує надмірну секрецію глюкагон у й посилює глюкозозалежну секрецію інсуліну з бета-клітин підшлункової залози. Посилена секреція інсуліну припиняється в міру зниження концентрації глюкози в крові. Нормальна глюкагонова відповідь на гіпоглікемію не порушується.

Вживання ексенатіду призводить до зниження апетиту й зменшенню споживання їжі, а також до придушення моторики шлунку, що призводить до уповільнення його спорожнення. Дія препарату базується на заміщенні порушених при цукровому діабеті 2-го типу ефектів гормону-інкретину ГПП-1 (глюкагоноподібного пептиду-1). Дані клінічних досліджень свідчать про те, що терапія ексенатидом забезпечує достовірне поліпшення контролю глікемії у хворих цукровим діабетом 2-го типу.

Фармакокінетика

Ексенатид виводиться з організму здебільшого за рахунок клубочкової фільтрації з подальшим протеолітичним розпадом. Показник швидкості очищення біологічних рідин і тканин організму (кліренс) від ексенатиду — 9,1 л / год, T1 / 2 — 2,4 год і не залежать від дози.

При слабо або помірно вираженій хронічній нирковій недостатності (КК 30-80 мл / хв) кліренс ексенатиду істотно не відрізняється. При термінальній стадії хронічної ниркової недостатності кліренс ексенатиду знижений до 0,9 л / год.

Показання до застосування

Ексенатид застосовується при цукровому діабеті 2 типу як додаткова терапія до метформін у, похідним сульфонілсечовини, тіазоліндіону, комбінації метформіну і похідним сульфонілсечовини або метформіну і тіазоліндіону в разі недосягнення адекватного глікемічного контролю.

Протипоказання

Протипоказаннями до застосування препарату є: цукровий діабет 1-го типу, діабетичний кетоацидоз, гіперчутливість, важкі захворювання шлунково-кишкового тракту із супутнім гастропарезом, важка хронічна ниркова недостатність (КК менше 30 мл / хв), вагітність, період лактації та дитячий вік до 18 років.

Режим дозування

Початкова доза ексенатіда становить 5 мкг і призначається 2 рази на добу на 1 місяць для поліпшення переносимості. Через 1 місяць після початку лікування доза ексенатиду може бути підвищена до 10 мкг 2 рази на добу для подальшого поліпшення глікемічного контролю. Дози вище 10 мкг не рекомендуються[2].

Побічні ефекти

Частота виникнення побічних ефектів препарату: дуже часто (понад 10 %); часто (понад 1%, менше 10 %); іноді (більше 0,1 %, менше 1 %); рідко (більше 0,01 %, менше 0,1 %); вкрай рідко (менш 0,01 %).

Дуже часто виникають такі стани, як гіпоглікемія, нудота, блювання і діарея.

Часто виникають такі стани, як запаморочення, головні болі, зниження апетиту, диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, відчуття тремтіння, слабість, гіпергідроз, шкірна реакція в місці ін'єкції.

Іноді виникає порушення смакових відчуттів, а також відрижка, абдомінальний біль, метеоризм і закреп.

Рідко спостерігаються висип і свербіж шкіри, а також дегідратація (викликана нудотою, блюванням і / або діареєю), сонливість, ангіоневротичний набряк.

Вкрай рідко виникають анафілактичні реакції.

Передозування

Симптомами передозування препарату є: нудота, блювання і виражена гіпоглікемія. Для усунення вираженої гіпоглікемії у випадку передозування препарату застосовується парентеральне введення глюкози.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При вживанні пероральних лікарських засобів, які вимагають швидкого всмоктування в ШКТ, необхідно враховувати, що препарат може сповільнювати спорожнення шлунка.

Лікарські засоби, дія яких залежить від їх граничної концентрації (у тому числі антибіотики), слід вживати не менше ніж за 1 годину до введення ексенатиду. Якщо ці лікарські засоби необхідно приймати з їжею, слід вживати їх під час тих прийомів їжі, коли ексенатид не вводиться.

Особливі вказівки

Внутрішньовенне введення препарату не рекомендується. Ексенатид також не слід вводити після прийому їжі[3].

Література

  • DeFronzo RA, Ratner RE, Han J, et al. Effects of exenatide (exendin-4) on glycemic control and weight over 30 weeks in metformin-treated patients with type 2 diabetes mellitus. Diabetes Care 2005; 28: 1092–100.
  • Buse JB, Henry RR, Han J, et al. Effects of exenatide (exendin-4) on glycemic control over 30 weeks in sulfonylurea-treated patients with type 2 diabetes. Diabetes Care 2004; 27: 2628-35.
  • Kendall DM, Riddle MC, Rosenstock J, et al. Effects of exenatide (exendin-4) on glycemic control over 30 weeks in patients with type 2 diabetes mellitus treated with metformin and a sulfonylurea. Diabetes Care 2005; 28: 1083-91.
  • Blonde L, Klein EJ, Han J, et al.. Interim analysis of the effectis of exenatide treatment on A1C, weight and cardiovascular risk factors over 82 weeks in 314 overweight patients with Type 2 diabetes. Diabetes Obesity Metab. 2006;8:436-47.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.