Елеонора Ґонзаґа-Невер
Елеонора Ґонзаґа (італ. Eleonora Gonzaga, повне ім'я Елеонора Магдалена Ґонзаґа-Неверська, італ. Eleonora Maddalena Gonzaga-Nevers; 18 листопада 1630 — 6 грудня 1686) — принцеса Мантуї та Монтферрата з дому Ґонзаґа-Невер, донька герцога Майєннського Шарля Ґонзаґа-Невер та герцогині Монтферрата Марії Ґонзаґа, дружина імператора Священної Римської імперії Фердинанда III. Засновниця двох дамських орденів.
Елеонора Ґонзаґа | |
---|---|
Eleonora Gonzaga | |
![]() Елеонора Ґонзаґа Елеонора Ґонзаґа у 20 років | |
імператриця-консорт | |
Початок правління: | 30 квітня 1651 |
Кінець правління: | 2 квітня 1657 |
Інші титули: |
Німецька королева (1651—1657) Королева Богемії та Угорщини (1651—1657) |
| |
Попередник: | Марія Леопольдіна Тирольська |
Наступник: | Маргарита Тереза Іспанська |
| |
Дата народження: | 18 листопада 1630 |
Місце народження: | Мантуя, Мантуанське герцогство |
Країна: | Священної Римської імперії |
Дата смерті: | 6 грудня 1686 (56 років) |
Місце смерті: | Відень, Священна Римська імперія |
Дружина: | Фердинанд III Габсбург |
Діти: |
Терезія Марія Йозефа, Елеонора Марія Йозефа, Марія Анна Йозефа, Фердинанд Йозеф Алоїс |
Династія: | Ґонзаґа, Габсбурги |
Батько: | Шарль Ґонзаґа-Неверський |
Мати: | Марія Ґонзаґа |
Життєпис
Елеонора народилась 18 листопада 1630 року у Мантуї. Вона була другою дитиною та єдиною донькою[1] в родині герцога Майєннського Шарля Ґонзаґа-Невер та його дружини, герцогині Монтферрата Марії Ґонзаґа. Дівчинка мала старшого брата Карла. Своє ім'я новонароджена отримала на честь двоюрідної бабусі з батьківського боку, імператриці Елеонори.
Батько помер, коли Елеонорі було вісім місяців. Матір більше заміж не виходила. Дівчина здобула освіту при мантуанському дворі, відомому центрі інтелектуального життя, і, в майбутньому, посприяла добрій освіті власних доньок. В її навчанні особлива увага приділялась розвитку форм культурного самовираження. З раннього віку принцеса складала вірші та грала на кількох музичних інструментах. Цим її і вподобав чоловік, що також мав літературний талант.
22 березня 1651 Елеонора залишила Мантую та через Філлах і Грац попрямувала до Вінер-Нойштадту. Там 30 квітня відбулось її вінчання з імператором Священної Римської імперії Фердинандом III. Нареченій виповнилося 20 років, нареченому — 42. Для нього це був вже третій шлюб. Від двох попередніх він мав чотирьох дітей, доросла донька вже була заміжня.
Союз виявився гармонійним. У подружжя народилося четверо дітейː
- Терезія Марія Йозефа (1652—1653) — померла у ранньому віці;
- Елеонора Марія Йозефа (1653—1697) — дружина короля Речі Посполитої Михайла Корибута Вишневецького, згодом — герцога Лотарингії Карла V, мала шестеро дітей;
- Марія Анна Йозефа (1654—1689) — дружина пфальцграфа Нойбурга Філіпа Вільгельма, мала двох синів, що вмерли немовлятами;
- Фердинанд Йозеф Алоїс (1657—1658) — помер у ранньому віці.
Імператрицю описували як енергійну, розумну, освічену та релігійну жінку. Вона протегувала та пожвавлювала культурне життя Відня. Писала релігійні вірші італійською мовою, заснувала літературну академію. Толерантно ставилась до письменників-протестантів, не зважаючи на власну ревну прихильність католицизму. У зовнішню політику країни не втручалася.
У вересні 1656 була коронована у Празі короною святого Вацлава. З моменту останньої чеської коронації на той час пройшло вже тридцять років.
Фердинанд III пішов з життя у 1657. При дворі свого пасинка Леопольда I, на якого мала значний вплив, Елеонора залишалась культурно та релігійно активною. Заснувала кілька монастирів, серед них — монастир Святої Урсули у Відні у 1663 році. Була патроном монастиря кармеліток у Вінер-Нойштадті. Організовувала фестивалі та ставила балети. При ній було розширено Гофбурзький імператорський палац.
Для відзначення заслуг жінок заснувала два дамські ордениː Orden der Sklavinnen der Tugend у 1662 та орден Зіркового хреста у 1668.
1670 року супроводжувала старшу доньку до Речі Посполитої, де принцеса мала вийти заміж за короля Михайла Вишневецького.
Померла Елеонора 6 грудня 1686 у віці 56 років у Відні. Похована у імператорському склепі Капуцинеркірхе поблизу Гофбургу.
Цікаві факти
- У заснованому Елеонорою монастирі Святої Урсули у 1688—1691 роках жили Ілона Зріні з донькою Юліаною.
Генеалогія
Людовік IV Ґонзаґа-Неверський![]() | Генрієтта Клевська![]() | Шарль де Гіз![]() | Генрієтта Савойська-Війяр | Вінченцо I Гонзага![]() | Елеонора Медічі![]() | Карл Еммануїл I![]() | Каталіна Мікаела Австрійська![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл I Ґонзаґа-Невер![]() | Катерина Лотаринзька![]() | Франческо IV Ґонзаґа![]() | Маргарита Савойська![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Шарль Неверський![]() | Марія Ґонзаґа![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Елеонора | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- В одному з джерел згадується ще одна донька її батьків — Марія.
Література
- Constantin von Wurzbach: Habsburg, Eleonore Gonzaga. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 6. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1860, S. 161 f.
- Jiří Fidler. České královny. Havlíčkův Brod: Fragment, 2004. ISBN 80-7200-849-8. стор. 85–86.
- Brigitte Hamannová. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: Brána ; Knižní klub, 1996. 408 стор. ISBN 80-85946-19-X.
Посилання
- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Елеонори Ґонзаґа-Невер (англ.)
- Генеалогія Фердинанда III (англ.)