Ельдгрімнір

Ельдгрімнір — у германо-скандинавській міфології великий казан, у якому кухар Андгрімнір готує кабана Сегрімніра для богів та ейнгеріїв у Вальгаллі.[1]

Згадки в джерелах

Згадується[2] в пісні «Мова Ґрімніра» з міфологічної частини «Старшої Едди»:

Андгрімнір варить

Сегрімнір-вепра
В Ельдгрімнір-чані -
М'ясо чудове,
Та не всі знають,
Що ним ейнгеріїв харчують.

Також згадується[3] в розділі «Видіння Ґюльві» з середньовічного твору «Молодша Е́дда»:

Тоді Ганглері мовив: «Ти розповідаєш, що всі загиблі в битві з тих самих пір, як був створений світ, живуть тепер у Одіна в Вальгаллі. Як же йому вдається нагодувати їх? Адже, напевно, зібралося там безліч людей!» Тоді відповідає Високий: «Ти маєш рацію: безліч там народу, а буде і того більше, хоч і цього здасться мало, коли прийде Вовк. Але скільки б не було людей в Вальгаллі, завжди вистачає їм м'яса вепра на ім'я Сегрімнір. Кожен день його варять, а до вечора він знову стає цілим. А що до твоїх розпитувань то, здається мені, небагато знайдеться мудреців, які б знали всю правду. Андгрімнір - ім'я кухаря, а казан зветься Ельдгрімнір.

Етимологія назви

Назва «Ельдгрімнір» складається з поєднання слів «ельд» (давньосканд. eldr) і «грім» (давньосканд. hrīm)" та дослівно перекладається як «той, що покритий сажею від вогню».[4]

Примітки
  1. Orchard, Andy (1999). Dictionary of Norse Myth and Legend (англійська). Cassell. с. 224. ISBN 978-0304351343.
  2. А. И. Корсун, примечания М. И. Стеблин-Каменского. (1975). Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. Художественная литература.
  3. О. А. Смирницкая, М. И. Стеблин-Каменский (1970). Младшая Эдда. Наука.
  4. Simek, Rudolf (1993). Dictionary of Northern Mythology.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.