Елізе Ріхтер

Елізе Ріхтер (нім. Elise Richter; 1865–1943) — австрійська вчена-філолог; в 1905 році стала першою жінкою в історії Віденського університету, яка отримала ступінь доктора наук.

Елізе Ріхтер
Народилася 2 березня 1865(1865-03-02)[1][2][…]
Відень, Австрійська імперія[3]
Померла 21 червня 1943(1943-06-21)[4][5][…] (78 років)
Терезієнштадт, Терезін, Літомержиці, Чехія[6][3]
Країна  Австрія
Місце проживання Відень[6]
Діяльність професор, літературна критикиня, романіст
Відома завдяки Романістика
Alma mater Віденський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[6][7]
Знання мов німецька[1]
Заклад Віденський університет
Партія Вітчизняний фронт

Біографія

Народилася 2 березня 1865 року у Відні, Австро-Угорщина, в єврейській сім'ї Maximilian Richter (пом. 1891) і його дружини Emilie Lackenbacher (пом. 1891); її сестра — Елен, вивчала філософію у Віденському університеті та отримала вчену ступінь у 1901 році.

У 20-річному віці Елізе захворіла ревматизмом, від якого не вилікувалась до кінця свого життя. З 1891 року вона відвідувала деякі лекції у Віденському університеті як гостьовий слухач. Коли жінкам було дозволено здавати іспити, в 1896 році вона отримала атестат про освіту в приватній Академічній гімназії у Відні. Через рік поступила на філософський факультет Віденського університету. В 1905 році вона стала першою жінкою, яка отримала ступінь хабілітованого доктора з романських мов і стала першою жінкою-доцентом, яка назначена екстра-ординарним професором в 1921 році. З 1920 року Елізе очолювала Асоціацію австрійських академічних жінок (нім. Verband der Akademikerinnen Österreichs).

Після аншлюсу і прояву нацистської антисемітської політики в Австрії, Елізе Ріхтер була звільнена зі своєї посади. Разом із сестрою Елен, яка жила з нею, вони були депортовані 9 жовтня 1942 року в концентраційний табірТерезієнштадт, де вона померла 23 червня 1943 року.

Пам'ять
  • Програма Елізе Ріхтер Австрійського наукового Фонду (FWF), який надає підтримку жінкам, що навчаються на шляху до професорського звання, названий в її честь.[8]
  • З 1999 року Німецьке об'єднання романістів вручає приз 1500 євро за відмінні дипломні роботи на тему романістики, який також має ім'я Ріхтер.
  • В 2008 році у віденському районі Флорідсдорф одна з вулиць була названа її іменем.
  • Літом 2016 року бюст Елізе Ріхтер встановлений у Віденському університеті.[9]

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118600389 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 223–224. — ISBN 978-3-9503655-5-9
  4. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  5. Frauen in Bewegung 1848–1938 — Австрійська національна бібліотека, 2006.
  6. The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
  7. Database of the Terezín Memorial
  8. Elise-Richter-Programm (нім.)
  9. Sieben Frauendenkmäler für Uni Wien (нім.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.