Еліуд Кіпчоґе

Еліуд Кіпчоґе (англ. Eliud Kipchoge, нар. 5 листопада 1984 в селі Капсісійва, округ Нанді, провінція Рифт-Валлі) — кенійський легкоатлет, бігун на довгі дистанції, олімпійський чемпіон та медаліст, чемпіон та призер чемпіонатів світу.

Eliud Kipchoge англ. Eliud Kipchoge
Загальна інформація
Національність	кенієць
Громадянство	Кенія
Народження	5 листопада 1984(1984-11-05)[1] (37 років) Kapsisiywad, Nandi Countyd, Кенія
Зріст	167 см
Вага	52 кг
Спорт
Країна	Кенія
Вид спорту	легка_атлетика
Дисципліна	Марафонський біг
Тренери	Patrick Sangd
Участь і здобутки
Еліуд Кіпчоґе у Вікісховищі
Нагороди Олімпійські ігри Золото Ріо-де-Жанейро 2016 марафон Срібло Пекін 2008 біг на 5000 метрів Бронза Афіни 2004 біг на 5000 метрів Чемпіонати світу Золото Париж 2003 5000 м Срібло Осака 2007 5000 м Чемпіонати світу з кросу Золото Лозанна 2003 юніори Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні Бронза Москва 2006 3000 м Ігри Співдружності Срібло Делі 2010 5000 м Міжнародні марафони Золото Берлін 2018 марафон Золото Лондон 2018 марафон Золото Берлін 2017 марафон Золото Лондон 2016 марафон Золото Лондон 2015 марафон Золото Берлін 2015 марафон Золото Чикаго 2014 марафон Золото Берлін 2013 марафон

Еліуд став відомим у 2003 після перемоги в юніорській гонці Чемпіонату світу з легкоатлетичного кросу під егідою Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій, встановивши світовий рекорд серед юніорів на дистанції 5000 метрів на доріжці, а також ставши чемпіоном світу на Чемпіонаті світу з легкої атлетики в 2003 в Парижі. Завоював бронзу для Кенії у бігу на 5000 метрів на Олімпійських іграх 2004 в Афінах та ще одну бронзу на Чемпіонаті світу з легкої атлетики в приміщенні в 2006 в Москві.

Срібні медалі отримав на Чемпіонаті світу з легкої атлетики 2007 в Осаці а також друге місце на Олімпійських іграх 2008 у Пекіні. Еліуд став п'ятим на Чемпіонаті світу з легкої атлетики 2005 в Берліні, проте знову зайняв п'єдестал на Іграх Співдружності 2010 в Делі, ставши другим після угандійського легкоатлета Мозеса Кіпсіро на дистанції 5000 метрів. Він виграв чотири медалі на щорічному Всесвітньому легкоатлетичному фіналі IAAF та став п'ятиразовим фіналістом чемпіонатів світу на дистанції 5000 метрів.

У бігу на 3000 метрів з найкращим часом 7:27.66 входить в ТОП-10 кращих бігунів на дистанції, а у бігу на 5000 метрів з кращим часом 12:46.53 є четвертим найшвидшим бігуном всіх часів.[2]

6 травня 2017 року Кіпчоґе встановив неофіційний світовий рекорд 2:00.25 в рамках проекту компанії Nike під назвою Breaking2, намагаючись пробігти марафон за 2 години[3].

Світовий рекорд 2:01:39 (ще не затверджений) Кіпчоге встановив 16 вересня 2018 року на 45-му Берлінському марафоні[4]. При цьому він покращив попередній рекорд на 1 хвилину 18 секунд. Такого покращення не було з 1967 року[5].

12 жовтня 2019 року у Відні в парку Пратер в рамках Ineos 1:59 Challenge подолав марафонську дистанцію за 1:59:40, ставши першою людиною в спостережуваній історії, що подолала двохгодинний бар'єр. Це досягнення не буде рахуватись як новий світовий рекорд згідно з правилами IAAF через низку причин, зокрема, оскільки це не була відкрита подія, а пейсмейкери змінювались під час забігу. Перед Еліудом Кіпчоґе та пейсмейкерами з точно розрахованою швидкістю рухався електроавтомобіль, який лазером задавав спорсменам відповідний темп. Пейсмейкери під час руху тримались в порядку оберненого клина, за рахунок чого зменшувався аеродинамічний опір для Еліуда. Це досягнення було внесено в книгу рекорів Гіннеса як «Найшвидше подолання марафонської дистанції (чоловіки)» та «перше подолання марафонської дистанції менше ніж за дві години».

За підсумками сезону-2019 вдруге поспіль був визнаний Світовою легкою атлетикою «Легкоатлетом року» (англ. World Athlete of the Year)[6].