Ел ді Меола
Ел Лоренс ді Меола (англ. Albert Laurence Di Meola, *22 липня, 1954, Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США) — відомий американський джазовий гітарист, композитор, і продюсер італійського походження (з Черрето-Санніта). За три десятиліття музичної кар'єри він став шанованим як один з найвпливовіших гітаристів у джазі на сьогоднішній день.
| Ел ді Меола | |
|---|---|
| англ. Albert Laurence Di Meola | |
 Зображення | |
| Ел ді Меола. Granada Theater, Даллас. 2006 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 липня 1954 (67 років) |
| Місце народження | Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США |
| Роки активності | з 1974 |
| Громадянство |
 США |
| Професія | музикант (гітарист), продюсер, автор пісень |
| Освіта | Музичний коледж Берклі і Bergenfield High Schoold |
| Інструменти | гітара, клавішні музичні інструменти, ударні музичні інструменти, віолончель, спів |
| Жанр |
джаз-рок latin jazz world fusion |
| Співпраця | Чік Коріа, Джон Маклафлін, Пако де Лусія, Френк Заппа, Пол Саймон, Джо Сатріані, Стів Вей, Стів Морс, Роман Гриньків, Роман Мірошниченко, Леонід Агутін, Stanley Clarke, Jean-Luc Ponty, Larry Coryell |
| www.aldimeola.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Молоді роки Меоли пройшли в Бергенфілді (Нью-Джерсі), де він відвідував Bergenfield High School. У 1971 році він вступив до музичного коледжу Берклі в Бостоні, штат Массачусетс.
Уже в 1972 році Меола грав у квінтеті Барі Майлза, а через два роки, у 1974 році, він приєднався до групи джазового піаніста Чіка Корія «Return to Forever», для запису альбому «Where Have I Known You Before». За час перебування Ела ді Меоли в групі були записані ще два альбоми: «No Mystery» (1975) і «Romantic Warrior» (1976). У групі він грав з Чіком Корія, Стенлі Кларком і Ленні Вайтом. З ними він об'їхав цілий світ, а в 1975 році вони здобули нагороду Греммі за найкраще джазове виконання групи («No Mystery»).[1]
.jpg.webp)
У 1976 він записав сольний альбом «Земля опівнічного сонця» (Land of the Midnight Sun, 1976), у записуванні якого взяв участь бас-гітарист Джако Пасторіус. Меола привернув до себе увагу головним чином швидкістю гри та технічними навичками. Його ранні записи, такі як «Перегони з дияволом на іспанському шосе» (Race with the Devil on the Spanish Highway), чи «Egyptian Danza» пов'язували його ім'я, головним чином, з електричною гітарою. Хоч він мав записи чисто акустичні, коли почав досліджувати середземноморські культури, фламенко. Наприклад, «Mediterranean Sundance», «Леді Риму, сестра Бразилії» (Lady of Rome, Sister of Brazil) з альбому «Елегантний циган» (Elegant Gypsy, 1977), або «Фантазія сюїта» з альбому «Казино».
Ел ді Меола і Україна
Бандурист Роман Гриньків познайомився з Елом ді Меолою після концерту в Парижі. Подальші їх спільні концерти в Америці створили основу для запису альбому «Зимові ночі» (Winter Nights, 1999) побудованому на українському мелосі. Саме він розтлумачив Меолі, що «Carol of the Bells» — не американська різдвяна пісня, а українська колядка «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича. Альбом «Зимові ночі» користувався величезним попитом і прекрасно розійшовся в Америці та Європі.[2]
У 2013 році Ел ді Меола був гостем львівської публіки на щорічному джазовому фестивалі «Alfa Jazz Fest 2013».[3] Джазмен зі США Ел ді Меола виступив 14 червня із новою програмою «Al Di Meola Plays The Beatles and More», створену з кавер-версій композицій легендарної ліверпульської четвірки.[4][5]
Примітки
Посилання
- Ел ді Меола на сайті IMDb (англ.)