Ембія реліктова
Ембія реліктова (Haploembia solieri) — вид комах з родини Oligotomidae.
? Ембія реліктова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Haploembia solieri (Rambur, 1842) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Морфологічні ознаки
Довжина тіла 8–12,5 мм. Дорослі комахи темні, личинки дуже схожі на дорослих, бурувато-білі. Очі маленькі, прості вічка відсутні. Передньоспинка вкорочена, середньо- та задньогруди витягнуті, ноги ходильні, перший членик передніх лапок дуже розширений, оскільки в ньому містяться прядильні залози. Задні стегна потовщені, крила відсутні.
Поширення
Ареал диз'юнктивний. Реліктовий вид, в Європі поширений у країнах Середземномор’я, Пн. і Сх. Причорномор'ї, каспійському узбережжі Кавказу.
В Україні знайдений на Південному березі Криму та на мисі Казантип. Єдиний представник ряду в фауні України.
Особливості біології
Партеногенетичний вид. Генерація однорічна. Зимують дорослі комахи, яйця відкладають навесні. Дорослі ембії в цей час плетуть павутинні ходи під камінням та у поверхневому шарі ґрунту, в яких збираються групами. Пізніше зариваються в ґрунт на глибину до 1,5 м. Живляться рослинними залишками, полюють на дрібних комах. Віддають превагу сухим, добре прогрітим сонцем місцям — кам’янистим передгір'ям з шибляком, а також схилам гір південної експозиції. Зустрічаються під камінням, мохом, серед рослинних решток.
Загрози та охорона
На стан популяцій виду негативно впливає розорювання та окультурення схилів гір та горбів, проте безпосередньої загрози його існуванню немає.
Рекомендується охорона в складі ентомофауни заповідних територій Криму.