Ендре Сабо
Ендре Сабо (3 червня 1849, Велька Трня — 4 лютого 1924, Будапешт) — угорський письменник, поет, журналіст, перекладач, правознавець, член Товариства Петефі.
| Ендре Сабо | ||||
|---|---|---|---|---|
.png.webp) | ||||
| Народився |
3 червня 1849[1] Велька Трня, Требішов, Словаччина | |||
| Помер |
4 лютого 1924 (74 роки) Будапешт, Королівство Угорщина[2] | |||
| Поховання | Керепеші[3] | |||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Угорщина | |||
| Діяльність | поет, письменник, перекладач | |||
| Членство | Petőfi Societyd | |||
| У шлюбі з | Janka Szabóné Nogálld | |||
|
| ||||
 Ендре Сабо у Вікісховищі | ||||
Біографія
Навчався в Кежмарку, а потім у Шарошпатаку, вивчав право в Реформатському коледжі в Шарошпатаку.
На літературний шлях його надихнув Міклош Шемере.
З 1874 був співробітником столичних газет.
У 1877 році був обраний до лав тодішнього Товариства Петефі, і Мор Йокаї доручив йому редагування «Комети» (Üstökös, перше угорське гумористичне періодичне видання). Він також був співробітником Національної газети Іштвана Толді, а в 1881—1882 очолював літературно-театральну секцію Hon. У 1882 році «Комета» стала його власністю, він був також головним редактором газети. У 1880 році одружився з письменницею Янкою Ногал.
Творчість
Сильними сторонами його поезії були дотепність, гумор та сатира. Він не терпів «байронізму» та «гейнеїзму», був чесним і прямим. Злісно викривав лицемірство, зарозумілість, нещадно нападаючи на тих, хто зловживав владою.
Автор семи романів, двох антологій російської поезії, перекладених з оригіналів.
Примітки
Джерела
- Г. Герасимова. Сабо Ендре // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 610.