Ендрю Скотт
Е́ндрю Скотт, англ. Andrew Scott (* 21 жовтня 1976, Дублін) — ірландський актор кіно, телебачення і театру. У 2005 році він отримав премію Лоуренса Олів'є за п'єсу Дівчина в машині з чоловіком, та премію IFTA за фільм Трупи. Найпомітніші ролі на телебаченні: Пол Маккартні у фільмі «Леннон як він є» та професор Моріарті в серіалі «Шерлок», за яку він у 2012 отримав премію Британської академії телебачення та кіномистецтва як «Найкращий актор другого плану».
Ендрю Скотт | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Andrew Scott | ||||
| ||||
Народився |
21 жовтня 1976 (45 років) Дублін, Ірландія | |||
Громадянство | Ірландія | |||
Діяльність | актор театру, кіноактор, актор, телеактор | |||
Alma mater | Gonzaga Colleged | |||
Роки діяльності | з 1993 року | |||
Провідні ролі |
Джим Моріарті у серіалі Шерлок | |||
IMDb | nm0778831 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
| ||||
Ендрю Скотт у Вікісховищі |
Біографія
Ендрю Скот народився у Дубліні в сім'ї Нори і Джима Скоттів. Його батько працював у агентстві зайнятості, а мати викладала у музичній школі. У Ендрю Скотта є дві сестри.
Ендрю навчався у коледжі Gonzaga College, на півдні Дубліна. Під час навчання він займався у молодіжному театрі та двічі зіграв у рекламі ірландського телебачення. У 17 років його було обрано на головну роль у фільмі Корея.
Скотт пішов із Триніті Коледжу, щоб приєднатися до відомого у Дубліні Театру Еббі.[1]
Кар'єра
Після виконання незначної ролі у фільмі Стівена Спілберга Врятувати рядового Раяна він працював у театрі, де виконав роль в п'єсі Довгий день іде у ніч режисера Карела Рейша. За цю роль він здобув премію «Актор року» від Independent/Spirit of Life Awards та номінацію на премію Irish Times Award як «Найкращий актор другого плану».
Скотт зіграв у фільмі Нора з Юеном Мак-Грегором та в телеадаптації роману Генрі Джеймса Американець. Після цього він зіграв у серіалі Довгота разом із Майклом Гембоном та в серіалі HBO Брати по зброї.
Після ролі в ситкомі Екранізація мого життя на BBC він отримав свою першу нагороду Олів'є за роль у п'єсі Дівчина в машині з чоловіком у театрі «Королівський двір». Потім він виконав роль братів-близнюків в оригінальній постановці Крістофера Шина «Занедбане місто»,[2] яка була номінована на Пулітцерівську премію.[3] У 2006 році відбувся його дебют на Бродвеї — він зіграв у п'єсі The Vertical Hour режисера Сема Мендеса разом із Джуліанн Мур та Біллом Наї.[4] for which he was nominated for a Drama League Award.[5]
У 2008 році Скотт зіграв у серіалі Джон Адамс, а у 2009 — у п'єсі одного актора «Морська стіна», написаній спеціально для нього.[1]
У 2009 році разом із Беном Вішоу та Кетрін Паркінсон він зіграв у надпопулярній п'єсі Cock. Також він зіграв епізодичну роль у серіалі «Війна Фойла».[6] У 2010 році він зіграв в екранізації повісті Антона Чехова «Дуель».[7]
Найбільшу популярність йому принесла роль Джима Моріарті — головного злодія у серіалі Шерлок, яку він виконував у 2010–2011 роках. У 2012 році він отримав за цю роль премію Британської академії телебачення та кіномистецтва як «Найкращий актор другого плану».
Крім того, Скотт займається радіопостановками та записує аудіокниги. У його доробку є ролі Джея Гетсбі в адаптації роману Фіцджеральда Великий Ґетсбі і роль Стівена Дедала у постановці Улісса Джеймса Джойса.
Театр
Вистава | Персонаж | Режисер | Театр | Нагороди |
---|---|---|---|---|
Спогади із Брайтон-Біч | Стен | Ріта Тіг | Andrew's Lane, Дублін | |
Шість персонажів шукають автора | Син | Джон Кроулі | Abbey Theatre | |
Одруження Фігаро | Керубіно | Браян Бреді | Abbey Theatre | |
Жінка, не варта уваги | Джеральд Арбетнот | Бен Барнс | Abbey Theatre | |
Довгий Захід | Велш | Гаррі Гайнс | Druid Theatre Company | |
Довгий день іде у ніч | Едмунд | Карел Рейш | The Gate, Дублін | |
Дублінська пісня | Марк | Єн Ріксон | Old Vic / Театр Королівський двір | |
The Secret Fall of Constance Wilde | Лорд Альфред Дуґлас | Патрік Мейсон | Abbey Theatre / Барбікан-центр, RSC | |
The Coming World | Ед | Марк Брікман | Soho Theatre | |
Бажання | B | Вікі Фізерстоун | Театр Королівський двір | |
Первородний гріх | Янгол | Пітер Гілл | Театр Крусібл | |
Вдаючи жертву | Валя | Річард Вілсон | Told by an Idiot | |
The Cavalcaders | Рорі | Робін Лефевр | Tricycle Theatre | |
Дівчина у машині з чоловіком | Алекс | Джо Хілл-Гріббінс | Театр Королівський двір | Премія Лоуренса Олів'є |
Аристократи | Казимир | Том Кейрнс | National Theatre | |
Занедбане місто | Крейг / Пітер | Джеймс МакДональд | Театр Королівський двір | |
The Vertical Hour | Філіп Лукас | Сем Мендес | Music Box Theatre | Номінація — «Drama League Award» |
Морська стіна | Алекс | Джордж Перрін | The Bush Theatre | |
Жвава торгівля | Донні | Роксана Сілберт | Soho Theatre | |
Cock | M | Джеймс МакДональд | Театр Королівський двір | Премія Олів'є |
Design for Living | Лео | Ентоні Пейдж | Old Vic | |
Emperor and Galilean | Джуліан | Джонатан Кент | Royal National Theatre | |
Гамлет | Гамлет | Роберт Іка | театр Алмейда, театр Гарольда Пінтера |
Фільмографія
Рік | Фільм | Роль | Зауваження | Нагороди |
---|---|---|---|---|
1995 | Корея | Імон Дойл | ||
1997 | Волога | Пол | ||
1998 | Опівнічне диво | Майкл Гранбаум | телефільм | |
Врятувати рядового Раяна | солдат на пляжі | |||
The Tale of Sweety Barrett | Денні | |||
Американець | Валентин де Беллегард | телефільм | ||
2000 | Довгота | Джон Кемпбел | телефільм | |
Нора | Майкл Бодкін | |||
2001 | I Was the Cigarette Girl | Тім | короткометражка | |
Брати по зброї | Джон «Ковбой» Холл | епізод «День із днів» | ||
2003 | Убити Гітлера | Снайпер | документальний | |
Трупи | Tommy McGann | IFTA — Найкращий актор | ||
2004 | Екранізація мого життя | Джонс | серіал (6 епізодів) | |
2005 | Експеримент Квотермаса | Вернон | телефільм | |
2007 | Ядерні секрети | Андрій Сахаров | міні-серіал (епізод «Супербомба») | |
2008 | Джон Адамс | Вільям Стівенс Сміт | серіал (4 епізоди) | |
Маленька брехня | Баррі | телефільм | ||
2009 | Дуель Антона Чехова | Лаєвський | ||
2010 | Chasing Cotards | Гарт Елліот-Гінвуд | короткометражка | |
Мовчазні речі | Джейк | короткометражка | ||
Війна Фойла | Джеймс Деверо | серіал (6 сезон, 3 епізод «The Hide») | ||
Леннон як він є | Пол Маккартні | телефільм | ||
2010 — 2012 | Шерлок | Джим Моріарті | серіал (4 епізоди) | BAFTA 2012 — Найкращий актор другого плану |
2010 | Закон Герроу | Капітан Джонс | серіал (2 сезон, 2 епізод) | |
2011 | Година | Адам ле Рей | серіал (2 епізоди) | |
2012 | Морська стіна | Алекс | короткометражка | |
Затемнення | Деліен Беван | міні-серіал | ||
Цап-відбувайло | Пол, брат Спенса | телефільм | ||
Місто | Марк Ніколас | серіал (3 епізоди) | ||
2014 | Лок | Донел | фільм | |
Гордість | Гетін Робертс | фільм | ||
2015 | 007: Спектр | Макс Денбі | телефільм | |
Віктор Франкенштайн | Родерік Турпін | фільм | ||
2016 | Чарівні чудові | Вернон | кінофільм | |
Аліса в Задзеркаллі | Аддісон Беннет | фільм | ||
Порожня корона | Король Людовик | епізод «Генріх VI», частина 2 | ||
2019 | 1917 | лейтенант Леслі | фільм | |
Чорне дзеркало | Крістофер Майкл Ґіллгейні | 5 сезон, 2 епізод «Друзки» | ||
2019 — донині | Темні матерії | Полковник Джон Паррі / Джопарі | 6 епізодів |
Примітки
- Sherlock actor Andrew Scott: Tenderness is more interesting than blatant sexuality. Metro.co.uk. Архів оригіналу за 14 жовтня 2010. Процитовано 8 лютого 2011.
- Lyn Gardner (19 травня 2006). Dying City, Royal Court, London. The Guardian. Процитовано 8 лютого 2011.
- 2008 Pulitzer Prizes for Letters, Drama and Music. New York Times. 7 квітня 2008. Процитовано 8 лютого 2011.
- Ben Brantley (1 грудня 2006). Battle Zones in Hare Country. New York Times. Процитовано 8 лютого 2011.
- 73rd Annual Drama League Award Nominees Announced. Playbill.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 8 лютого 2011.
- Foyle's War: Series VI. Slant Magazine. Процитовано 8 лютого 2011.
- Manohla Dargis (28 квітня 2010). Movie Review - Anton Chekhov's The Duel - Summer's Heat Breeds Love, Loathing and Darwinian Competition. New York Times. Процитовано 8 лютого 2011.
Посилання
- Andrew Scott на сайті IMDb (англ.)
- Watch 'Sea Wall' online (official website). Accessed 14 May 2012.