Чорне дзеркало

На створення серіалу його автора, Чарлі Брукера, надихнув серіал «Зона сутінків», який випускався з 1959 по 1964 рік.[3] Телерадіокомпанія Endemol охарактеризувала серіал як «суміш „Сутінкової зони“ та „Невигаданих історій“, яка демонструє занепокоєння розвитком нашого сучасного світу та… залишає техно-параноїдальне відчуття».[11] Channel 4 описує перший епізод як «заплутану притчу доби Твіттеру».[12]

За словами Брукера, виробнича команда планувала зробити для серіалу наскрізну тему, але у підсумку вирішили не робити цього. В процесі обговорення того, чи слід зв'язувати епізоди між собою, розглядався варіант додавання персонажів, які б з'являлися в кожному епізоді, на кшталт «Трьох кольорів». Також міркували над створенням персонажа, який би презентував усі розповіді в стилі «Оповідок зі склепу», або чогось схожого на Рода Серлінга, Альфреда Гічкока чи Роальда Дала, оскільки в більшості антологій були подібні прийоми. Але після роздумів автори телесеріалу визнали це недоречним.[13]

Чарлі Брукер пояснив назву серіалу в коментарі «The Guardian»:

	Якщо технології — це наркотик, то які ж його побічні наслідки? Ця територія — між задоволенням та дискомфортом — це те місце, де відбуваються дії „Чорного дзеркала“. „Чорне дзеркало“ з назви — це те дзеркало, яке ви можете побачити на кожній стіні, на кожному столі, у кожній долоні: холодний, осяйний екран телевізора, монітора, смартфона Оригінальний текст (англ.) If technology is a drug – and it does feel like a drug – then what, precisely, are the side-effects? This area – between delight and discomfort – is where Black Mirror, my new drama series, is set. The "black mirror" of the title is the one you'll find on every wall, on every desk, in the palm of every hand: the cold, shiny screen of a TV, a monitor, a smartphone.
— Чарлі Брукер, [3]

Попри те, що кожен епізод створює свій окремий всесвіт, у серіалі є декілька тем, що пов'язують деякі історії.

Пісня Ірми Томас «Anyone Who Knows What Love Is» є часто повторюваною в серіалі: спершу її виконує Ебі з епізоду «П'ятнадцять мільйонів нагород», потім Бет з епізоду «Біле Різдво», у третьому сезоні — Мисливиця з епізоду «Ніхто не хотів стріляти», а у четвертому вона звучить під час перегляду спогадів в епізоді «Крокодил».

Епізод «Біле Різдво» пов'язаний одразу з кількома попередніми епізодами Чорного дзеркала. На початку епізоду один із чоловіків, з «клубу знайомств», має псевдо «I_AM_WALDO». Технологія Зет-Ока схожа до пристрою, що використовується в епізоді «Історія твого життя». Коли Джо перемикає канали, видно шоу з епізодів «Час Волдо» та «П'ятнадцять мільйонів нагород». Тест на вагітність, який Джо знаходить у смітті, такий же, як в епізоді «Я скоро повернуся». Рухомий рядок у новинах згадує про прем'єр-міністра з епізоду «Державний гімн», а також про Вікторію Скілейн з «Білого ведмедя» та Ліама Монро із «Часу Волдо».[18][19]

Епізод «Бета-тест» містить посилання на епізоди «Білий ведмідь» (таємничий логотип з «Білого ведмедя» є на обладнанні для гри з «Бета-тесту») та «Ворог народу» (в одному з журналів згадано корпорацію Granular, що в епізоді «Ворог народу» розробила бджіл-дронів).

Серія «Заціпся і танцюй» пов'язана одразу з п'ятьма іншими епізодами серіалу. З новин, показаних в епізоді, видно, що колишній прем'єр-міністр Майкл Келлоу («Державний гімн») розлучається з дружиною. Також по телебаченню показують анонс шоу «П'ятнадцять мільйонів нагород» та повідомляють про прогрес у судовій справі над Вікторією Скілейн («Білий ведмідь»). Також в епізоді є реклама технології «Реп'яшок» з епізоду («Біле Різдво»), а у головного героя можна помітити стикер з Волдо.

Сам Брукер теж неодноразово вказував на зв'язки між різними епізодами та про те, як ці історії можуть розвиватись. Так, у жовтні 2016 він заявив, що має ідеї для сиквелів епізодів «Білий ведмідь» та «Я скоро повернуся», хоча й висловив сумнів, що вони будуть відзняті.[20] Також він повідомив, що деякі актори можуть повернутися до шоу, зокрема, Ганна Джон-Кеймен з'явилася в епізоді «Бета-тест», хоча до цього зіграла епізодичну роль в епізоді «П'ятнадцять мільйонів нагород».[20] Також Брукер заявив, що в епізоді «Ворог народу» є персонажі, які можуть з'явитися в серіалі знову.[20]

За словами режисера епізоду «Чорний музей» Колма Мак-Карті, він містить посилання на кожен із попередніх епізодів серіалу; багато з них було розміщено художником-постановником Джоелем Коллінзом. Наприклад, Джек читає комікс під назвою «П'ятнадцять мільйонів нагород»; на екрані біля входу до музею демонструють ролик із Вікторією Скілейн із «Білого ведмедя». Багато музейних експонатів взято з попередніх епізодів: АКД із епізоду «Ворог народу»; льодяник, який Дейлі використовує, щоб клонувати сина Волтона в «Космічному човні Калістер»; батьківський планшет з епізоду «Аркангел»; скривавлена ванна, у якій було вбито чоловіка Шазії з епізоду «Крокодил». Крім того, епізод робить декілька посилань на «Сан-Джуніперо», включно з назвою компанії TCKR, шпиталем святого Джуніпера та вбранням Йоркі та Келлі, що використане як експонати музею.[21][22]

Такі перехресні посилання дають підстави вважати, що всі події відбуваються в рамках єдиного всесвіту.[23]

Перший сезон отримав схвальні відгуки критиків за інноваційність та несподівані розв'язки у стилі «Зони сутінків».[26][27] Майкл Гоґан із «Дейлі телеграф» описав перший епізод «Державний гімн» як «нечуване, але напористе, дослідження сучасних медіа через чорний гумор».[27] Він також сказав, що «це шалено блискуча ідея. Сатира настільки зухвала, що змусила мене сидіти з відкритим ротом та верещати. Майже як та нещасна свиня».[27] Серіал продемонстрували у багатьох країнах світу, у тому числі в Австралії, Ізраїлі, Іспанії, Швеції, Польщі та Китаї.[28] У Китаї серіал став дуже популярним та одним із найбільш обговорюваних у 2012 році.[29] Користувачі сайту Douban виставили серіалу оцінку 9,3,[30] вище за найпопулярніші американські драми.[31] Багато глядачів і критиків високо оцінили глибину серіалу.[32][30][33] Репортер «Пекінських новин» назвав серіал «апокаліпсисом сучасного світу, розпачливим, але глибоким».[33]

Другий сезон «Чорного дзеркала» також отримав позитивні відгуки. Перший епізод «Я скоро повернуся» оглядач «Телеграф» Самір Рахім описав так: «Шоу підняло важливу тему: той уявний образ, який ми собі створюємо онлайн та зростання залежності від віртуальних життів. Крім того, епізод досліджує горе. На мою думку, це найкраще, що робив Брукер». Джейн Саймон із «Дейлі міррор» уважає, що другому епізодові «Білий ведмідь» бракувало емоційної напруженості першого.[34] Проте вона високо оцінила загадковість та непередбачуваність сюжету, зробивши висновок, що «це ще одна геніальна робота Брукера». Деякі журналісти, зокрема політичний оглядач «Вашингтон пост», порівняли передвиборчу кампанію Дональда Трампа з епізодом «Час Волдо»[35][36]

Різдвяний спецепізод «Біле Різдво» також був високо оцінений критиками.[37]

Третій сезон отримав схвальні відгуки і має рейтинг 83 зі 100 на сайті Metacritic.[38] Українські оглядачі проігнорували перші два сезони серіалу, проте після виходу третього сезону неодноразово включали серіал до списків серіалів, які варто подивитись.[39][40][41][42] Зокрема, музикант та критик Фоззі у колонці для журналу Новое Время охарактеризував серіал як «чудо, яке треба поспішити бачити».[43]

У листопаді 2012 року «Чорне дзеркало» здобув нагороду Еммі[44] для серіалів, що вироблені поза межами США.[45] Після виходу двох сезонів авторитетне видання The A.V. Club розмістило серіал у переліку найкращих серіалів 2013 року (разом із серіалами Уряд, Крах, Місячний хлопчик та Полюби мене).

Загалом станом на червень 2019 року серіал має 23 нагороди та 83 номінації.