Енергоміст до Криму

Відповідно до статті 1 ратифікованого договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, врегулювання питань, що відносяться до акваторії Керченської протоки, здійснюється за угодою між сторонами[6][7][8][9]. А відповідно відсутність угоди є порушенням договору[8].

Восени 2014 був оголошений конкурс на будівництво енергомоста через Керченську протоку. У параметрах конкурсу вказувалося, що він повинен бути розрахований на робочу напругу 220 кВ, бути побудований до жовтня 2016 року, а його вартість не повинна перевищувати 13,8 млрд рублів.

Було подано 6 заявок від чотирьох компаній. Заявки двох компаній були визнані не відповідними конкурсній документації, в результаті до торгів були допущені: АТ "ВО «Технопромекспорт»" і ВАТ «Стройтрансгаз».

Для видачі потужності в енергосистему Криму планується будівництво магістральної ЛЕП Керч — Сімферополь протяжністю 240 км. У вересні 2014 року були розпочаті підготовчі роботи для її будівництва[10].

До грудня 2014 року на території Криму була обрана траса і оформлені земельні ділянки[11].

У першому кварталі 2015 планувалося завершити Головдержекспертизу[11]. У 2015 році в Криму планується побудувати 250 км ЛЕП від Керчі до Феодосії[12].

Зовнішні медіафайли
Зображення
	Амфора з нафтою V ст. д.н.е.
	Термінал на кримському березі
	Натяжка ЛЕП-220 під Керчю
Відеофайли
	Етапи будівництва

У Краснодарському краї під час археологічних розкопок, що випереджають будівництво енергомоста в Крим була виявлена ​​амфора V століття до н. е. наповнена нафтою. При цьому всі попередні знахідки амфор з нафтою в цьому регіоні відносилися до більш пізнього часу.

У Криму на ділянці від Керчі до Феодосії було знайдено 35 об'єктів архітектурної спадщини.[13]

11 жовтня 2015 судно-кабелеукладач JIAN JI 3001 прибуло в Керч. Після укладання кабелю в барабан 17 жовтня судно вирушило до місця робіт.

Закінчення будівництва першої черги потужністю 350 МВт спочатку планувалася до кінця 2016 року[11], але згодом було оголошено, що будівництво першої черги потужністю до 300 МВт планується завершити до кінця 2015 року[14]. Повністю завершити будівництво енергомоста в Крим планувалось на початку 2018[11].

Основною метою будівництва є забезпечення зв'язку енергосистеми Криму з Єдиною енергосистемою Росії. Обрана конфігурація також вирішує питання видачі додаткової потужності Ростовської АЕС та дозволяє підвищити надійність постачання споживачів в Криму і на Кубані. Загальна вартість будівництва складе 47 млрд рублів.[15]

Лінія електропередач буде складатися з наступних основних елементів[16][17] :

• ЛЕП 500 кВ від Ростовської АЕС «Ростовська — Андріївська — Вишестеблієвська» протяжністю 500 км, вартість — 21, 9 млрд рублів[18],
• ЛЕП 500 кВ «Кубанська — Вишестеблієвська» потужністю +1665 МВА протяжністю 125,7 км[18],
• Двох двоколових кабельно-повітряних ліній 220 кВ «Тамань — Кафа» і «Тамань — Камиш-Бурунська», вартість — 18, 1 млрд рублів[18]:

• ЛЕП 220 кВ «Кафа — Сімферопольська»[18]:
  • Планується будівництво нової ЛЕП протяжністю 116,2 км[18], робоча напруга — 220 кВ, будівництво вестиметься в габаритах 330 кВ[18], план — 2017 рік, вартість — 1, 8 млрд рублів[18],
  • На існуючій ЛЕП від Феодосії до Сімферополя планується реконструкція 7 км в габаритах 330 кВ.

На першому етапі точкою підключення до ОЕС Півдня стане розподільна підстанція РП 220 кВ «Тамань» з заходами від ПЛ 220 кВ «Вишестеблієвська — Слов'янська»[19]. У 2016 році будуть побудовані підстанції:

• ПС «Тамань» (3xАТ 500/220 кВ по 501 МВА)[16],
• ПС Кубанська.

У Криму точками підключення стануть підстанції:

• ПС «Камиш-Бурун» біля Керчі,
• ПС «Кафа» 220 кВ потужністю 250 МВА біля Феодосії, надалі передбачено розширення до 330 кВ[18],
• ПС «Феодосійська» 220 кВ,
• ПС «Сімферопольська» 330 кВ,
• Сімферопольська ТЕЦ.

Зовнішні зображення
	ПС 500/330/220 кВ Ростовська (опис)

Офіційне найменування: «ВЛ 500 кВ Ростовська — Андріївська — Вишестеблієвська (Тамань) з розширенням ПС Ростовська і будівництвом ПС 500 кВ Андріївська із заходами ПЛ 500 кВ Тихорецьк — Кримська на II і ПЛ 220 кВ Вітамінкомбінат-Брюховецька і Вітамінкомбінат-Слов'янськ».

Будівництво ЛЕП 500 кВ: «Ростовська — Андріївська» і «Ростовська АЕС — Ростовська» було заплановано ще до початку робіт з енергомосту, з метою забезпечення транзиту потужності через ПС 500 кВ Ростовська в енергосистему Краснодарського краю.

Перша ділянка Ростовська — Вишестеблієвська є найбільш протяжною і дорогою. Так, згідно тендеру[20], який оголосив ЦІУС ЄЕС в листопаді 2015 року, тільки на підготовку проектної документації закладено 583 млн рублів. Разботка проекту вестиметься аж до кінця 2016 року. Таким чином, на будівництво даної ділянки з моменту затвердження проекту виділяється більше 1 року.

У 2015 році почалося будівництво ЛЕП 500 кВ «Кубанська — Тамань». Вона стане першою з двох ліній 500 кВ, що живитимуть ПС «Тамань». Завершити будівництво планується в 2016 році одночасно із завершенням будівництва 3-ї і 4-ї кабельно-повітряної ліній. Що дозволить збільшити передану потужність в Крим до 850 МВт.

У роботах з будівництва ЛЕП та ПС 500 кВ «Тамань» брали участь студентські будівельні загони Московського енергетичного інституту.[21]

Відправною точкою для кабельно-повітряної лінії в Крим стане розподільна підстанція РП 220 кВ «Тамань», розташована на схід підстанції ПС 220 кВ «Вишестеблієвська», побудованої в 2008–2010 роках.

Підстанція «Вишестеблієвська» має робочу напругу 220/110/10 кВ, її потужність становить 250 МВА. Одночасно з підстанцією було завершено будівництво ЛЕП 220 кВ «Слов'янська — Вишестеблієвська» протяжністю 110 км.[22] Другою живильної лінією стала ЛЕП 220 кВ «Кримська — Вишестеблієвська»[23]. Пізніше ЛЕП «Кримська — Вишестеблієвська» була розрізана і побудоване заходження на 220 кВ «Бужора» (Анапа)[24]. Будівництво об'єктів велося в рамках підготовки до олімпіади в Сочі[23].

ПС 220/110 кВ «Вишестеблієвська» була побудована в 1,5 км на північний захід ПС 110 кВ «Вишестеблієвська»[23].

В грудні 2015 року розподільна підстанція РП 220 кВ «Тамань» повинна стати точкою підключення ізольованою територіальної енергосистеми Криму до ЄЕС Росії (ОЕС Півдня).

У рамках будівництва енергомоста в Крим планується будівництво нової підстанції ПС «Тамань» на напругу 500/220 кВ та будівництво двох ЛЕП 500 кВ від ПС «Р-500» («Ростовська») і ПС «Кубанська».

Будівництво ОРУ 500 кВ на ПС 220 кВ Тамань з установкою на ньому першого автотрансформатора 500/220 кВ 3 x 167 МВА і ШР 500 кВ (3 x 60 Мвар) планується завершити в березні 2016 року.[16] До червня 2016 року планують завершити будівництво ВЛ 500 кВ Кубанська — Тамань з установкою на ПС 500 кВ Тамань другого автотрансформатора.[16] Встановлення третього автотрансформатора і ШР 500 кВ (3 x 60 Мвар) планується в грудні 2017 року, одночасно із завершенням ВЛ 500 кВ Ростовська — Тамань.[16]

Для з'єднання енергосистеми Криму та ОЕС Півдня буде побудовано чотири кабельно-повітряні (КВЛ) лінії 220 кВ. Три лінії «Тамань — Кафа» і одна лінія «Тамань — Камиш-Бурунська».[18].

Точкою підключення до ОЕС Півдня стане РП «Тамань», в Криму точками підключення стануть: нова підстанція ПС Кафа і розширена ПС Камиш-Бурунська.

Основні елементи кабельно-повітряних ліній:

• Дві дволанцюгові ЛЕП до створу Керченської протоки — 50 км,
• Пункт перетоку ПП-1 Кубань,
• Чотири кабельні лінії (A, B, C, D) по чотири кабелі в кожній: три робочі (A, B, C) і один резервний (P). Загальна протяжність — 14,5 км:
  • Підземні кабелі перетином 1 200 мм²
  • Термінал
  • Морські кабелі перетином 1000 мм² — 13,5 км[25]
  • Термінал
  • Підземні кабелі перетином 1 200 мм²
• Пункт перетоку ПП-2 Крим,
• Повітряні лінії на Керченському півострові:
  • Дволанцюгова ЛЕП від Керченської протоки до підстанції «Кафа» (ланцюги № 1 та № 2) — 120 км,
  • ЛЕП від Керченської протоки до підстанції «Кафа» № 3 — 120 км,
  • ЛЕП до підстанції Камиш-Бурунської ТЕЦ — 15 км,

Кабельний перехід через Керченську протоку

Зовнішні зображення
	Загальна схема прокладки кабелю
	Схема прокладки на Керченському березі
	Морський кабель
	Навантаження кабелю на судно

Підводний кабельний перехід через Керченську протоку буде включати в себе чотири лінії. Для кожної лінії буде прокладено чотири кабелі: три робочі по одному на кожну з фаз і один резервний. Прокладка і заглиблення буде здійснюватися за допомогою баржі-кабелеукладача, буксованого кабелезаглублювача пристроєм гідророзмиву «Плуг», човна-коректувальника і катера-штовхача[25]. Перехід будується в північній частині Керченської протоки.

Прокладка кабелю під водою на основній ділянці буде здійснюватись в окремих траншеях із заглибленням до 2,5 м і відстанню між кабелями 10 м. На підході до берега кабелі будуть укладатися в загальній траншеї[25].

Загальна довжина кабельного переходу складе 13480 м. Всього на морській ділянці буде укладено 220800 м кабелю, на сухопутному — 16480 м.[25] Перетин морського кабелю — 1000 мм², кабелю на сухопутній ділянці — 1200 мм ².

Використання кабелю на сухопутних ділянках обумовлено великим перепадом висот. Через можливі зсувні процеси його прокладка здійснювалася за допомогою горизонтального направленого буріння.

Кабельні лінії стануть частиною проектованих двоколових[18] кабельно-повітряних ліній (КПЛ) 220 кВ Тамань — Кафа і КПЛ 220 кВ Тамань — Камиш-Бурун[25]. Планується, що одна гілка ЛЕП піде з боку Приозерного, друга від Юркіно у напрямку до Феодосії, третя пройде через Щолкіно[25].

Прокуратура АР Крим, що тимчасово функціонує в м. Одеса, наприкінці листопада 2015 року відкрила кримінальне провадження щодо китайської компанії, яка прокладає підводний кабель з території РФ на територію окупованого півострова. Провадження відкрито за частиною 2 статті 332-1 Кримінального кодексу (Порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію) за фактом незаконного, на порушення санкцій, заходу в Камиш-Бурунський порт кабелеукладача JIAN JI +3001 під прапором Китаю (компанія-судновласник і оператор — Shanghai Foundation Engineering Group Co, Ltd)[26].

• Блокада окупованої Автономної Республіки Крим

• Розвиток електромережевого комплексу КФВ, Міненерго Росії
• Карта-схема об'єктів (стор 4) і Заходи першого пускового комплексу (стор 5), Міненерго Росії
• Підводні кабелі: сучасний стан і тенденції розвитку. Огляд, Наука і техніка