Ростовська АЕС

Ростовська атомна електростанція — діюча АЕС, розташована у Ростовській області Росії за 12 км від міста Волгодонськ на березі Цимлянського водосховища. Електрична потужність чотирьох діючих енергоблоків становить 4,03 ГВт.

Ростовська атомна електростанція
Країна  Росія
Адмінодиниця Ростовська область
Місцезнаходження  Росія, Ростовська область
Початок будівництва 1977
Початок експлуатації 2001
Організація «Росенергоатом»
Технічні параметри
Тип реакторів ВВЭР-1000
Реакторів в експлуатації 4
Генеруюча потужність 4030 МВт
Інша інформація
Сайт Ростовська АЕС
 Ростовська АЕС у Вікісховищі

Третій енергоблок з грудня 2014 року проходив випробування. Промислова експлуатація розпочата 14 липня 2015 року[1].

У 2001—2010 роках станція носила назву «Волгодонська АЕС», з пуском другого енергоблоку станція була знову перейменована в «Ростовську АЕС»[2].

Структура і діяльність

Ростовська АЕС є одним з найбільших підприємств енергетики Півдня Росії, що забезпечує близько 15 % річного виробітку електроенергії в цьому регіоні. Електроенергія Ростовської АЕС передається споживачам шістьома лініями електропередачі напругою 500 кВ у міста Шахти (Ростовська область), Тихорецьк № 1, Тихорецьк № 2 (Краснодарський край), Невинномиськ, Будьонновськ (Ставропольський край) і Южна (Волгоградська область). Вироблення електроенергії становить понад 25 млн кВт-год на добу і близько 8 млрд кВт-год на рік. У 2008 році АЕС виробила 8 млрд 120 млн кВт-год. ​​Коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) склав 92.45 %. З моменту пуску (2001) виробила понад 60 млрд кВт-год електроенергії.

Ростовська АЕС є філією ВАТ «Концерн Росенергоатом». 100 % акцій Концерну належать ВАТ «Атоменергопром», що об'єднав цивільні активи російської атомної галузі і забезпечує повний цикл виробництва у сфері ядерної енергетики — від видобутку урану до будівництва АЕС і вироблення електроенергії.

Історія будівництва
  • 1979 — затверджено проект, згідно з яким станція повинна складатися з 4 енергоблоків по 1 ГВт кожен, будівельні роботи почалися раніше, у 1977 році.
  • 1985 — будівництво 1-го енергоблоку вступило в завершальну стадію. Активізація будівництва вимагала збільшення числа робітників та інженерів на майданчику, а робочі городки при самій АЕС та гуртожитки у Волгодонську перестали справлятися з напливом людей. З цієї причини було створено селище Підгори[3].
  • 1990 — під тиском громадської думки будівництво було законсервовано, причому готовність 1-го блоку на той момент складала майже 95 % і другого — близько 20 %[4], АЕС загрожувало повторення долі станції Кримської АЕС.
  • 1998 — після двох екологічних експертиз проект станції було скореговано (кількість енергоблоків скорочено до двох).
  • 10 травня 2000 року, — Держатомнаглядом Росії, була видана ліцензія, яка дає право на спорудження енергоблоку № 1 Ростовської АЕС з реактором ВВЕР-1000. З отриманням ліцензії Ростовська АЕС офіційно стала споруджуваною атомною електростанцією Росії.
  • 30 березня 2001 року — перший енергоблок станції з реактором ВВЕР-1000 включено в мережу.
  • 2002 — відновлення будівництва енергоблоку № 2.
  • 2005 — підписано постанову про будівництво другого енергоблоку станції до 2008 році. У 2008 році термін закінчення будівництва і дата пуску енергоблоку № 2 були перенесені на наступний 2009 рік.
  • 2009, лютий — були проведені громадські слухання щодо будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Ростовської АЕС на. Запуски нових блоків були заплановані на 2014 і 2016 рік відповідно.
  • 2009 червень — Ростехнадзором була видана ліцензія на будівництво блоків № 3 та 4 Ростовської АЕС.
  • 2009 — розпочато повномасштабне зведення енергоблоку № 3.
  • 2009, 19 грудня — відбувся фізичний пуск енергоблоку № 2[5].
  • 2010, 18 березня — другий енергоблок станції з реактором ВВЕР-1000 був включений в єдину енергетичну систему Росії.
  • 2010, червень — почалося повномасштабне будівництво енергоблоку № 4[6]
  • 2010, 10 грудня — Підписано дозвіл на введення в промислову експлуатацію енергоблоку № 2. Ростовської АЕС[7]
  • 2 014, 14 листопада — відбувся фізичний пуск енергоблоку № 3[8]
  • 2014 року, 7 грудня — у реакторі енергоблока № 3 запущена керована ланцюгова реакція[9]
  • 2014 року, 27 грудня — енергоблок № 3 підключено до енергосистеми Росії[10]
  • 2015, 20 червня — корпус реактора для енергоблоку № 4 прибув на Ростовську АЕС[11]
  • 2015, 14 липня — енергоблок № 3 виведено на повну потужність[12].

Енергоблок № 1
2007-й рік, блок 1

Перший енергоблок Ростовської АЕС введено в промислову експлуатацію у грудні 2001 року. Встановлена ​​потужність енергоблоку 1000 МВт (теплова потужність 3000 МВт) забезпечується реактором ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор з водою під тиском).

У реакторі здійснюється керована ядерна ланцюгова реакція поділу U-235 під дією низькоенергетичних нейтронів, що супроводжується виділенням енергії. Основними частинами ядерного реактора є: активна зона, де знаходиться ядерне паливо; відбивач нейтронів, отосчуючий активну зону; теплоносій; система регулювання ланцюговою реакцією, радіаційний захист. Паливо розміщується в активній зоні у вигляді 163 паливних збірок (ТВЗ). Кожна ТВЗ має 312 тепловиділяючих елементи (ТВЕЛи), що представляють собою герметичні цирконієві трубки. У ТВЕЛах паливо знаходиться у вигляді таблеток двоокису урану. Управління та захист ядерного реактора здійснюється впливом на потік нейтронів за допомогою переміщення керуючих стрижнів, поглинаючих нейтрони, а також зміною концентрації борної кислоти в теплоносії першого контуру.

Теплова схема енергоблоку АЕС має два контури циркуляції:

  1. Головний циркуляційний контур (ГЦК або 1-й контур), що складається з 4 петель. До складу ГЦК входять реактор, головні циркуляційні трубопроводи, парогенератори по числу петель і головні циркуляційні насоси, а також система компенсації тиску. ГЦК є замкнутим, радіоактивним і призначений для відведення тепла від реактора і передачі його воді другого контуру.
  2. Контур робочого тіла (2-й контур) складають паропроводи гострої пари, турбогенератор з конденсаційним обладнанням, деаератор, а також тракти основного конденсату і живильної води, що містять у свою чергу, конденсатні насоси, турбоживильні насоси та систему регенерації тепла з підігрівниками низького і високого тисків. Другий контур призначений для вироблення пари, передачі його на турбіну для виробництва електроенергії в генераторі. Другий контур замкнутий, не радіоактивний.

Енергоблок № 2
2007, будівництво 2 блоку

Роботи з добудови енергоблоку № 2 з реактором того ж типу поновилися у 2002 році. Широкомасштабні роботи були розгорнуті у 2006 році. Будівництво енергоблоку № 2 Ростовської АЕС — один з найбільших інвестиційних проектів на півдні Росії. На будівельному майданчику другого енергоблоку було зайнято більше 7-ми тисяч людей[13].

У 2009, основні будівельні роботи на майданчику 2-го енергоблоку були завершені. 19 грудня 2009 проведено завантаження в шахту реактора першої касети з радіоактивним паливом, а потім виконано фізичний запуск енергоблоку № 2[14]. До 24 грудня 2009 завантаження палива проведена повністю. Всього було завантажено 163 паливні касети. На мінімально контрольований рівень потужності другий енергоблок вийшов у січні 2010 року[15]. 24 лютого на енергоблоці № 2 в ході підготовки до енергетичного запуску була проведена операція з виходу на плановий набір оборотів холостого ходу роторів турбогенератора, так званий «поштовх турбіни»[16].

18 березня 2010 енергоблок № 2 Ростовської АЕС було виведено на 35 % потужність від номінальної. О 16 годині 17 хвилин за московським часом енергоблок було включено в мережу, електроенергія вироблювана турбогенератором 2-енергоблоку станції почала надходити в ЄЕС Росії. Вихід 2-го енергоблоку на потужність 50 % від номінальної заплановано на травень 2010 рік, а прийняття на промислову експлуатацію планується на жовтень 2010 року, після виходу енергоблоку на 100 % потужність[17].

Енергоблок № 3

Роботи з будівництва енергоблоку № 3 з реактором третього покоління почалися у 2009 році і були завершені у 2014 році. 14 листопада 2014 було розпочато фізичний пуск реактора третього блоку[18]. 7 грудня 2014 в реакторі була запущена керована ланцюгова реакція, після чого він був успішно виведений на мінімальну потужність, повідомили в Росенергоатому[9]. . Його здача в промислову експлуатацію запланована на літо 2015. 14 липня 2015 року третій енергоблок було виведено на 100 % потужність[12].

Енергоблок № 4

Будівництво 4-го енергоблоку розпочалося в 2010 році.

6 грудня 2017, в реактор енергоблоку № 4 були завантажені перші тепловиділяючі збірки, тим самим було розпочато процес фізичного пуску[19].

29 грудня 2017 року о 16:24 на енергоблоці № 4 завершена операція з виведення реакторної установки на мінімально контрольований рівень потужності. Розпочалася керована ланцюгова реакція: штатні іонізаційні камери зафіксували нейтронний потік, відповідний мінімальному контрольованому рівню[20]. 1 лютого 2018 року генератор турбіни енергоблоку № 4 був синхронізований з мережею. Електроенергія, що виробляється почала надходити в єдину енергосистему Росії[21].

14 квітня 2018 року енергоблок № 4 Ростовської АЕС був вперше виведено на повну потужність. 28 вересня 2018 року енергоблок № 4 прийнято до промислової експлуатації[22].

Інформація по енергоблоках

Технічний проект Ростовської АЕС було розроблено Нижньогородським відділенням інституту «Атоменергопроект» відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.21.76 № 86Д. Проект передбачав будівництво АЕС у складі 4-х енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1000 загальною потужністю 4000 МВт[4][23]

Енергоблок[24] Тип реакторів Потужність Початок будівництва Енергетичний пуск Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Ростов-1 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.09.1981 30.03.2001 25.12.2001 2031 (план)
Ростов-2 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.05.1983 18.03.2010[25] 10.12.2010[7] 2040 (план)
Ростов-3 ВВЕР-1000/320 1011 МВт 1100 МВт[25] 15.09.2009 27.12.2014[26] 17.09.2015 2045 (план)
Ростов-4 ВВЕР-1000/320 1011 МВт 1100 МВт[25] 16.06.2010 01.02.2018 28.09.2018 2048 (план)
Ростов-5 ВВЕР-1200 1200 МВт 1350 МВт Будівництво скасовано
Ростов-6 ВВЕР-1200 1200 МВт 1350 МВт Будівництво скасовано

Примітки
  1. Энергоблок №3 Ростовской АЭС включен в единую энергетическую систему России. Росэнергоатом / Ростовская АЭС / Пресс-центр. 27 грудня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 грудня 2014.
  2. Ростовская АЭС: название возвращается[недоступне посилання з червня 2019] // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 30.04.2010
  3. Підгори — селище, зникле під Волгодонськом
  4. Ростовская АЭС // ОАО "Нижегородская инжиниринговая компания «АТОМЭНЕРГОПРОЕКТ»
  5. Произведен физический пуск реактора 2-го энергоблока Ростовской АЭС. REGNUM. 19 декабря 2009. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 14 серпня 2010.
  6. Энергоблок № 4 Ростовской АЭС — отсчёт начался[недоступне посилання з липня 2019] // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 22.06.2010.
  7. Ростовская АЭС: Росатом подписал разрешение на ввод в эксплуатацию блока № 2[недоступне посилання з липня 2019] // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 14.12.2010.
  8. На Ростовской АЭС начали запуск третьего энергоблока //
  9. Реактор 3-го блока РостАЭС вышел на минимально контролируемую мощность.
  10. Третий блок Ростовской АЭС подключен к энергосистеме России //
  11. Корпус реактора для энергоблока № 4 прибыл на Ростовскую АЭС
  13. Ростовская АЭС: визит главы «Росатома» Сергея Кириенко[недоступне посилання з липня 2019] // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 22.09.2009
  14. Ростовская АЭС: состоялся физпуск энергоблока № 2[недоступне посилання з липня 2019] // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 19.12.2009
  15. Волгодонская АЭС: завершена загрузка топлива[недоступне посилання з липня 2019] // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 24.12.2009
  16. Ростовская АЭС: на энергоблоке № 2 состоялся «толчок турбины» // AtomInfo.ru
  17. Ростовская АЭС: состоялся энергетический пуск энергоблока № 2[недоступне посилання з липня 2019] // ОАО «Концерн Росэнергоатом», 18.03.2010
  18. Энергоблок №3 Ростовской АЭС включен в единую энергетическую систему России. Росэнергоатом. 27.12.2014. Архів оригіналу за 30.12.2014. Процитовано 29.10.2015.
  19. На Ростовській АЕС розпочато завантаження ядерного палива в реактор нового блоку
  20. Ростовська АЕС: енергоблок № 4 виведено на мінімально контрольований рівень потужності. rosatom.ru. Процитовано 3 січня 2018.
  21. Ростовська АЕС: Президент РФ Володимир Путін дав старт програмі виведення нового енергоблоку № 4 на проектну потужність. rosatom.ru. Процитовано 2 лютого 2018.
  22. На Ростовській АЕС ввели в експлуатацію четвертий енергоблок
  23. Ростовская АЭС: состоялся физпуск энергоблока № 2 // Госкорпорация «Росатом»
  24. Russian Federation: Nuclear Power Reactors. Power Reactor Information System (англ.). IAEA. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 11 вересня 2010.
  25. ROSTOV-2
  26. Росэнергоатом (27.12.2014). Энергоблок №3 Ростовской АЭС включен в единую энергетическую систему России. Архів оригіналу за 30.12.2014. Процитовано 29.10.2015.

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.