Енн Карсон

У середній школі викладач латини познайомив Карсон зі світом та мовою Стародавньої Греції та навчав її приватно.[9] Вступивши у коледж Сент-Майкла в Університеті Торонто, двічі покидала навчання: наприкінці першого та другого курсу. Карсон, незадоволена навчальними обмеженнями (особливо необхідним курсом вивчення Мілтона), ненадовго перейшла у сферу графічного мистецтва. Зрештою вона повернулася до університету в Торонто, де закінчила бакалаврат у 1974 році, магістратуру в 1975 році та отриманий ступінь доктора наук в 1981 р.[10] Також вона провела рік, вивчаючи грецьку метрику та грецьку текстову критику в Університеті Сент-Ендрюса.[11]

Карсон є професоркою класики, галузями її наукових інтересів є класичні мови, порівняльне літературознавство, антропологія, історія та комерційне мистецтво; у своїх працях вона поєднує ідеї та теми з багатьох галузей. На неї вплинули давньогрецька література, Сапфо, Сімона Вейль, Гомер, Вірджинія Вулф, Емілі Бронте та Фукідід. Вона часто посилається, модернізує та перекладає давньогрецьку літературу. Станом на 2016 рік вона опублікувала двадцять книг, більшість з яких поєднує форми поезії, есе, прозу, критику, переклад, драматичний діалог, художню та нехудожню літературу.

Карсон була стипендіаткою Анні-Марії Келлен в Американській академії в Берліні (осінь 2007 року). Нью-йоркська театральна компанія The Classic Stage Company поставила вистави за трьома перекладами Карсон: «Агамемнон» Есхіла; «Електру» Софокла та «Ореста» Евріпіда (під назвою «Орестея»), що були в репертуарі театру в сезоні 2008/2009. З 2010 по 2016 рік Карсон був вільним професором (Professor-at-Large) Ендрю Діксона в Університеті Корнелла.[12] Вона має звання визначного поета-резидента в Нью-Йоркському університеті[13] та входила в журі поетичної премії Гріффіна 2010 року.

У 2014 оці отримала поетичну премію Гріффіна за збірку Red Doc> і визнана видатною поетесою 21 століття.