Ентоні Гадсон

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2008 року, очоливши тренерський штаб нижчолігового американського клубу «Реал Меріленд»[4], де пропрацював з 2008 по 2010 рік. Він був наймолодшим професіональним менеджером (головним тренером) у США на той час[7] . У своєму першому сезоні він привів клуб до п'ятого місця та зони плей-оф, дійшовши там до чвертьфіналу[8]. Гадсон також був номінований на премію «Найкращий тренер 2009 року другого дивізіону USL»[9]. У другому сезоні команда посіла останнє місце[10], після чого Гадсон покинув колектив[11][12].

Ентоні Гадсон у 2011 році.

Незабаром йому вдалося потрапити на стажування до Гаррі Реднаппа в «Тоттенхем Готспур». Досвідчений англійський фахівець розгледів талант в Гадсоні. Він порівняв тренера-початківця з молодим Жозе Моурінью[13]. У 2011 році Ентоні Гадсон деякий час очолював дубль «шпор»[14], після чого став головним тренером невеличкого клубу «Ньюпорт Каунті» з Національної Конференції[14]. 28 вересня 2011 року, коли «Ньюпорт» виграв лише один раз в 12 іграх, Гадсон був звільнений з посади[15].

Гадсон став одним з наймолодших тренерів, який отримав у 2012 році ліцензію Pro УЄФА, найвищу тренерську ліцензію у футболі[16].

21 березня 2012 року Гадсон був призначений головним тренером олімпійської збірної Бахрейну[17]. З нею у тому ж році Ентоні дійшов до фіналу Кубка затоки U-23[18], а наступного року виграв зі збірною трофей[19], вперше в її історії.

13 серпня 2013 року Гадсон очолив національну збірну Бахрейну[20]. З цією командою Гадсон став бронзовим призером чемпіонату Федерації футболу Західної Азії у січні 2014 року[21], а 27 липня того ж року пішов у відставку[22].

Ентоні Гадсон на чолі збірної Нової Зеландії на Кубку конфедерацій 2017 року проти Мексики.

У серпні 2014 року Гадсон був призначений на посаду наставника збірної Нової Зеландії[23][24]. Паралельно він працював і з олімпійською збірною. Нею Гадсон керував на Тихоокеанських іграх 2015 року[25]. Втім сам турнір виявився скандальним для новозеландців, які були дискваліфіковані після півфіналу через використання недозволеного футболіста, що коштувало місця в фіналі турніру, і, відповідно, можливості участі в Олімпійських іграх 2016 року[26]. Втім з національною збірною для Гадсона справи йшли значно краще і 2016 році йому вдалося повернути новозеландцям статус переможця Кубка націй ОФК[27].

Цей результат дозволив збірній кваліфікуватись на Кубок конфедерацій 2017 року в Росії[28]. Таким чином Гадсон став наймолодшим тренером в історії цих змагань. На момент першого матчу новозеландців зі збірною Росії йому було 36 років і 3 місяці. Попередній рекордсмен, нігерієць Шайбу Амоду, був його старший на півроку[29]. Втім новозеландці на турнірі програли всі три гри і не вийшли з групи, але тим не менш команда Гадсона була відмічена багатьма експертами[30].

У вересні 2017 року Нова Зеландія виграла кваліфікацію ОФК до чемпіонату світу 2018 року і вийшла у міжконтинентального плей-оф на перу Перу[31]. Цей матч став першим домашнім матчем Нової Зеландії проти збірних із "топ-100" протягом останніх трьох з половиною років[32], безпрецедентного періоду для будь-якої збірної[33][34]. Після нічиї 0:0 у Веллінгтоні, Перу вдома обіграло Нову Зеландію 2:0 у Лімі і вийшло на чемпіонат світу, залишивши новозеландців за бортом. Після цього Гадсон оголосив про відставку з посади, незважаючи на бажання виконавчого директора NZ Football Енді Мартіна залишити тренера[35][36]. Після відходу Гадсона Мартін описав Ентоні як одного з найкращих тренерів в історії збірної Нової Зеландії[37].

29 листопада 2017 року Гадсон був призначений головним тренером клубу MLS «Колорадо Репідс»[38]. У сезоні 2018 клуб під його керівництвом фінішував у Західній конференції на 11-му, передостанньому, місці. 1 травня 2019 року Хадсон був звільнений, після того як в дев'яти матчах з початку сезону 2019 «Колорадо Репідз» зміг набрати тільки два очки[39].

З 2020 року очолює тренерський штаб олімпійської збірної США.