Еоархей

Еоархе́й — перша геологічна ера архейського еону. Еоархей охоплює проміжок часу від 4,0 до 3,6 млрд років тому[1], тривав 400 млн років. Еоархейська ера почалась після гадейського еону та передувала палеоархейській ері.

Геологія

В епоху еоархею відбулось затвердіння земної кори, однак її формування ще остаточно не завершилось, в багатьох місцях лава все ще виходила на поверхню. На початку еоархею тривало часте падіння на Землю астероїдів, це був час завершення так званого пізнього важкого бомбардування.

Еоархей - перша ера, від якої збереглися найдавніші гірські породи. Найбільшою подібною формацією є формація Ісуа на південно-західному узбережжі Гренландії, вік якої оцінюється в 3,8 млрд років.

В епоху еоархею утворилася гідросфера Землі, проте води на Землі було порівняно небагато і єдиного океану ще не існувало, водні басейни існували ізольовано один від одного, при цьому температура води в них доходила до 90 C°.

Атмосфера істотно відрізнялася від сучасної і характеризувалася високим вмістом CO₂ і низьким вмістом азоту. Кисень в атмосфері практично був відсутній. Щільність і тиск атмосфери також були значно вище за сучасні.

Наприкінці еоархею почалося формування першого суперконтиненту Ваальбара.

Біологія

Наприкінці еоархею з'явилися перші примітивні одноклітинні без'ядерні живі істоти — прокаріоти. Орієнтовний період абіогенного походження життя датується проміжком від 4,0 до 3,6 млрд років тому, коли рівень атмосферного тиску коливався від 100 до 10 бар[2][3][4]. До еоархею відносяться найдавніші строматоліти — викопні продукти діяльності ціанобактеріальних спільнот.

Див. також

Виникнення життя на Землі

Примітки

(англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) на сайті Міжнародної комісії зі стратиграфії.
Mulkidjanian, A. Y. (2009). On the origin of life in the zinc world: 1. Photosynthesizing, porous edifices built of hydrothermally precipitated zinc sulfide as cradles of life on Earth.. Biol. Direct 4: 26.
Mulkidjanian, A. Y.; Bychkov, A. Y.; Dibrova, D. V.; Galperin, M. Y.; Koonin, E. V. (2012). Origin of first cells at terrestrial, anoxic geothermal fields. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. Bibcode:2012PNAS..109E.821M. doi:10.1073/pnas.1117774109.
Mulkidjanian, A. Y. (2011). Energetics of the First Life. In R. Egel, D.-H. Lankenau, and A. Y. Mulkidjanian (ed.), Origins of Life: The Primal Self-Organization. Springer Verlag, Heidelberg.(book): 3–33.

Література

Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія: Підручник. — К., 2003.
Иорданский Н.Н. Развитие жизни на земле. — М.: Просвещение, 1981.
Короновский Н.В., Хаин В.Е., Ясаманов Н.А. Историческая геология : Учебник. — М.: Академия, 2006.
Ушаков С.А., Ясаманов Н.А. Дрейф материков и климаты Земли. — М.: Мысль, 1984.
Ясаманов Н.А. Древние климаты Земли. — Л.: Гидрометеоиздат, 1985.
Ясаманов Н.А. Популярная палеогеография. — М.: Мысль, 1985.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[ISC_2012-1] (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) на сайті Міжнародної комісії зі стратиграфії.

[2] Mulkidjanian, A. Y. (2009). On the origin of life in the zinc world: 1. Photosynthesizing, porous edifices built of hydrothermally precipitated zinc sulfide as cradles of life on Earth.. Biol. Direct 4: 26.

[3] Mulkidjanian, A. Y.; Bychkov, A. Y.; Dibrova, D. V.; Galperin, M. Y.; Koonin, E. V. (2012). Origin of first cells at terrestrial, anoxic geothermal fields. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. Bibcode:2012PNAS..109E.821M. doi:10.1073/pnas.1117774109.

[4] Mulkidjanian, A. Y. (2011). Energetics of the First Life. In R. Egel, D.-H. Lankenau, and A. Y. Mulkidjanian (ed.), Origins of Life: The Primal Self-Organization. Springer Verlag, Heidelberg.(book): 3–33.