Еппель Асар Ісаєвич
Асар Ісаєвич Еппель (11 січня 1935, Москва — 20 лютого 2012, Москва) — російський прозаїк, поет і перекладач.
Еппель Асар Ісаєвич | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
11 січня 1935 Москва, СРСР | |||
Помер |
20 лютого 2012[1] (77 років) Москва, Росія ·інсульт | |||
Поховання | Востряковський цвинтар | |||
Країна |
СРСР Росія | |||
Діяльність | мовознавець, письменник, перекладач, прозаїк-романіст | |||
Alma mater | Московський державний будівельний університетd | |||
Мова творів | російська[2] | |||
| ||||
Еппель Асар Ісаєвич у Вікісховищі |
Біографія
В 1957 році закінчив Московський інженерно-будівельний інститут ім. В. В. Куйбишева (кафедра архітектури). Перша публікація — у 1956 році в газеті «Московський комсомолець», де була надрукована його замітка. Співпрацював у газетах та на радіо, писав вірші (перше авторське виконання віршів на публіці відбулося 30 березня 2006 року), перекладав польську, італійську, англійську, американську, німецьку, єврейську (їдиш) поезію та прозу.
Член Спілки письменників СРСР (1970). Понад десять років був членом виконкому ПЕН-клубу — міжнародної письменницької організації, що має на меті розвиток взаєморозуміння і світової культури, захист прав людини і свободи слова. Проза Еппеля перекладена кількома європейськими мовами.
У співавторстві з композитором Олександром Журбіним Еппелем були створені пісні до фільму-мюзиклу «Биндюжник і Король».
Асар Еппель помер 20 лютого 2012 року в московській міській лікарні після перенесеного інсульту[3]. Похований на Востряковському кладовищі[4].
Нагороди
- Премія журналу «Іноземна література» Инолитл (1998).
- Премія журналу «Прапор» (2001).
- Премія імені Юрія Казакова (2002).
- Польський орден Хрест Заслуги.
- Премія польського ПЕН-клубу за переклади польської словесності (2003).
- Премія Грінцане Кавур (2005).
Книги А. Еппеля
Проза
- Травяная улица. — М.-Нью-Йорк: Третья волна, 1994. — 208 с. — ISBN 965-421-005-3.
- Шампиньон моей жизни. — М.-Иерусалим: Гешарим, 1996. — 317 с.
- Шампиньон моей жизни. — М.: Вагриус, 2000. — 480 с. — ISBN 5-264-00153-7.
- Травяная улица. — М.: Симпозиум, 2001. — 336 с. — ISBN 5-89091-170-8.
- Шампиньон моей жизни. — М.: Симпозиум, 2001. — 495 с. — ISBN 5-89091-171-6.
- Дроблёный Сатана. — М.: Симпозиум, 2002. — 464 с. — ISBN 5-89091-172-4.
- In Telega. — М.: Б. С. Г.-Пресс, 2003. — 240 с. — ISBN 5-93381-121-1.
- The Grassy Street. — М.: Glas, 2007. — 192 с. — ISBN 5-7172-0039-0.
- Сладкий воздух и другие рассказы. — М.: Текст, 2009. — 432 с. — ISBN 978-5-9953-0008-3.
- Латунная луна. — М.: Астрель, 2010. — 384 с. — ISBN 978-5-271-31204-5.
Переклади
- Бруно Шульц. «Коричные лавки».
- Стафф Л. Избранная лирика. — М.: 1971.
- Тувим Ю. Слон Хоботовский. — М.: 1972.
- Незвал В. Шторм!!! — М.: 1976.
- Незвал В. Анечка-Невеличка и Соломенный Губерт. — М.: 1980.
- Башевис-Зингер, Исаак. Люблинский штукарь. — М.: Текст, 2007.
- Вислава Шимборская. Избранное — М.: Текст, 2007 ISBN 5-7516-0708-2, ISBN 978-5-7516-0708-1.
- Зиновий Телесин. Как растят аистят. — М.: Текст, Книжники, 2009. — 52 с. — ISBN 978-5-9953-0031-1
- Моя полониана. Переводы из польской поэзии. М.: Новое литературное обозрение, 2012
Вірші
- Эппель А. Стихи / Предисл. В. Перельмутера. — М.: ОГИ, 2014. — 272 с.
Примітки
Посилання
- Асар Еппель в "Журнальному залі"
- Про А. Еппеля
- Арештант внутрішнього басейну. Рецензія на книгу А. Еппеля «Солодке повітря»
- Рецензія на книгу З. Телесіна «Як ростять лелеченят» в перекладі А. Еппеля
- Інтерв'ю Олени Калашнікова «Переклад — різноманітне побачення з непередбачуваними роскошами»: http://old.russ.ru/krug/20030319_kalash-pr.html
- Спогади Асара Еппеля про жовтневий путч 1993 року // журнал «Сеанс»
- Шубінський Ст. Переселенці // Народ Книги в світі книг. 2012. № 97
- Борис Дубін. Пам'яті Асара Еппеля
- «Школа лихослів'я» за участю Асара Еппеля