Епіктет

Епі́ктет (близько 50 — близько 140) — давньогрецький філософ-стоїк. Епіктет — прізвисько раба, що перекладається з грецької мови як Придбаний. Справжнє ім'я філософа невідоме.

Епіктет
дав.-гр. ΕΠΙΚΤΗΤΟΣ
Народився 50[1][2][3]
Ієраполіс
Помер 138
Нікополь, Municipality of Prevezad, Епір, Греція
Країна Стародавній Рим
Національність греки
Діяльність філософ, письменник
Галузь філософія
Вчителі Гай Музоній Руф
Відомі учні Арріан і Демонактd
Знання мов давньогрецька
Напрямок стоїцизм
Суспільний стан невільник

Біографія
Епіктет

Епіктет був рабом одного з фаворитів римського імператора Нерона. Пізніше відпущений на волю. Слухав лекції стоїка Мусонія Руфа. Після того як в 89 році Доміціан вигнав із Риму філософів, Епіктет оселився в Нікополі (Епір) в 94 році. На вулицях Нікополя розповсюджував мораль стоїцизму за прикладом Сократа через бесіди і суперечки. Після себе письмових робіт не залишив, його філософські промови збереглися завдяки записам його учня Флавія Арріана. Епіктет жив у крайній бідності.

Філософські погляди

У Епіктета, навіть більше ніж у Сенеки, практична етика стає головним предметом діяльності. Фізика, в якій грецькі стоїки, а також епікурійці бачили основу етики, відіграє, на його думку, незначну роль, а те, що залишається від неї, наближене до богослов'я. В центрі філософських поглядів Епіктета — розробка моральних принципів, які б допомогли людині за будь-яких обставин, багатства, злиднів, влади або рабства, зберегти внутрішню незалежність від цих обставин і духовну свободу. Для цього, вважає Епіктет, людина повинна розділити усі речі і обставини на залежні від неї і незалежні. У першому разі мужньо виконувати свій обов'язок, решту — ігнорувати.

У вченні про людину посилюється протилежність душі і тіла. Сутність блаженства він бачить тільки у людський волі. Зневажливе відношення до родини і держави наближує Епіктета до кініків. Мораль Епіктета близька до християнських проповідей.

Джерела
  • Епіктет. Енхейридіон і Фраґменти. Буенос-Айрес : Видавництво Юліяна Середяка, 1976. 103 с.
  • Кондзьолка В. В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993.

Література

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118530577 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
  3. Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.