Еразм Печерський

Як оповідає «Патерик Печерський», прп. Еразм був дуже заможним і пожертвував своє багатство на церковні потреби й оздоблення Великої Печерської церкви. Але згодом засумнівався у доцільності таких дій. Він гадав, що не матиме винагороди від Бога за віддане багатство, оскільки витратив його не на милостиню, а на церкву.

Пізніше, одужавши від хвороби молитвами преподобних Антонія і Феодосія, які з'явилися йому вві сні, постригся у схиму і на третій день помер у віці 45-50 років.

В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:

«Радуйся, Еразме, бо за прикрасу храму Пресвятої Богородиці ти палату краси невимовної в Небесному Царстві у Господа стяжав».

[2]

Життя багатьох ченців Печерського монастиря дістало відображення в гравюрах XVII—XVIII ст. Один з перших іконографічних портретів прп. Еразма, який зробив гравер Києво-Печерської лаври Ілля, надрукований у «Патерику Печерському» 1661 року.

Мощі його спочивають у Ближніх печерах, поряд з мощами святого Нектарія.

Пам'ять 11 жовтня і 9 березня.

• Києво-Печерська лавра

• Словник персоналій Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника^{[недоступне посилання з липня 2019]} — ресурс використано за дозволом видавця.