Ервін Васснер

Ервін Васснер (нім. Erwin Waßner; 1 березня 1887, Рендсберг24 серпня 1937, Гаага) — німецький військово-морський діяч і дипломат, контрадмірал крігсмаріне. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Ервін Васснер
нім. Erwin Waßner
Народився 1 березня 1887(1887-03-01)
Рендсбург, Шлезвіґ-Гольштейн, Німеччина
Помер 24 серпня 1937(1937-08-24) (50 років)
Гаага, Нідерланди
Країна  Німецький рейх
Діяльність офіцер ВМФ
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Контр-адмірал
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Рятувальна медаль
Орден дому Гогенцоллернів
Лицарський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Фландрійський хрест
Командор ордена «Сонце Перу»
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак підводника

Біографія

1 квітня 1906 року вступив у ВМФ. У 1912-13 роках служив в Камеруні, з грудня 1913 року — на міноносцях. Учасник Першої світової війни. Закінчив курс в училищі підводного плавання (1915). Командував підводними човнами U-32 (з 30 серпня 1915), UC-3 (27 вересня 1915 — 12 травня 1916), UC-69 (23 грудня 1916 — 8 серпня 1917), UB-59 (25 серпня 1917 — 5 травня 1918) і UB-117 (6 червня — 11 листопада 1918). Всього за час бойових дій Васснер потопив 90 кораблів загальною водотоннажністю 136 073 брт і пошкодив ще 6 (16 159 брт). Таким чином, Васснер посів 20-те місце в списку найрезультативніших підводників Першої світової війни.

Після демобілізації армії залишений на флоті. З 1919 року командував ротою берегової оборони. У 1921 році переведений в Морське керівництво, начальник відділу. З 11 квітня 1925 року — командир навчального судна «Ніобе», з 3 січня 1927 року — навігаційний офіцер на лінійному кораблі «Ельзас». З 24 вересня 1927 року — 1-й ад'ютант, з 23 червня 1930 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу штабу військово-морської станції «Остзе». 26 вересня 1931 року призначений командиром крейсера «Карлсруе». 23 січня 1933 року переведений у відділ військово-морських аташе Морського керівництва. 1 квітня 1933 року призначений на один з ключових військово-дипломатичних постів — військово-морським аташе в Лондоні і, одночасно, в Гаазі. Брав участь в переговорах, результатом яких стала фактична відмова Великої Британії від обмежень тоннажу німецького флоту, встановлених Версальським договором.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.