Ервін Клаузен
Ервін Клаузен (нім. Erwin Clausen; 5 серпня 1911, Берлін — 4 жовтня 1943, Північне море) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе (посмертно). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
| Ервін Клаузен | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Erwin Clausen | |||||||||
 | |||||||||
| Народився |
5 серпня 1911[1] Штегліц, Штегліц-Целєндорфd, Берлін, Німецька імперія | ||||||||
| Помер |
4 жовтня 1943[1] (32 роки) Північне море ·загиблий у бою | ||||||||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Німецький рейх | ||||||||
| Діяльність | військовий льотчик | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||
| Військове звання | Майор | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
В 1931 році вступив у ВМФ, в 1935 році переведений в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища зарахований в 3-ю ескадрилью 2-ї навчальної ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній, а також битви за Британію. З 1 лютого 1941 року — командир 1-ї ескадрильї 2-ї навчальної ескадри. Учасник Балканської кампанії, під час якої здобув 2 повітряні перемоги, та Німецько-радянської війни. 6 січня 1942 року на основі його ескадрильї була сформована 1-а ескадрилья 77-ї винищувальної ескадри (на той момент на рахунку Клаузена були 18 збитих літаків). 9 березня 1942 року протягом одного дня збив 5 ворожих літаків. 22 червня 1942 року здобув 100-у перемогу. 1 лютого 1943 року переведений в навчальну групу «Південь». 20 червня 1943 року призначений командиром 1-ї групи 11-ї винищувальної ескадри, з якою брав участь у боях на Заході. В липні 1943 року збив 8 чотиримоторних бомбардувальників. 4 жовтня 1943 року літак Клаузена (FW.190A-5) був протаранений В-24 і він загинув.
Всього за час бойових дій здійснив 561 бойовий виліт і збив 132 літаки, з них 14 чотиримоторних бомбардувальників В-17 і В-24 і 114 радянських (включаючи 17 Іл-2).
Нагороди
- Нагрудний знак пілота
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Залізний хрест
- 2-го класу (17 вересня 1939)
- 1-го класу (4 липня 1940)
- Почесний Кубок Люфтваффе (20 червня 1941)
- Німецький хрест в золоті (18 травня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (22 травня 1942)
- дубове листя (№ 106; 23 липня 1942)
- Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «500»
Література
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Примітки
- TracesOfWar