Ергард Раус

Народився 8 січня 1889 року в моравському місті Вольфраміц. Закінчив кадетську школу і вступив на службу в австро-угорську армію 18 серпня 1909 року. Під час Першої світової війни служив в самокатную піхоті, відзначений численними нагородами. Надалі в 1918 році командував 1-м батальйоном самокатную піхоти. Після закінчення війни і розпаду Австро-Угорської імперії служив в австрійській армії. У 1936 році отримав чин полковника. На службі в австрійській армії в основному займав штабні посади.

Після аншлюсу Австрії в 1938 році вступив в Вермахт, де продовжив службу на штабних посадах. Був призначений начальником штабу XVII корпусу за кілька місяців до початку війни, не взяв участі в кампаніях початкового періоду війни проти Польщі та західних країн в 1939—1940 рр. У червні 1940 року прийняв командування 4-м піхотним полком, потім став командиром 6-ї моторизованої піхотної бригади 6-ї танкової дивізії. Аж до вторгнення Німеччини в СРСР разом зі своїм підрозділом не взяв участі в жодній битві.

З червня 1941 року воював на східному фронті. До 20 серпня разом з довіреними йому силами пройшов через Литву, Латвію, Естонію, взяв участь в боях за плацдарм на річці Луга, а також в декількох незначних битвах. За захоплення і утримання позицій на річці Луга нагороджений Лицарським хрестом 11 жовтня 1941 року.

З 7 вересня 1941 року — при виклику генерал-майора Ф. Ландграфа в Німеччину, тимчасово виконував обов'язки командира 6-ї танкової дивізії. Дивізія була включена в групу армій «Центр» для участі в операції «Тайфун». У зв'язку з відставкою через хворобу з поста командира дивізії Ф. Ландграфа в листопаді 1941 року, був призначений командиром 6-ї танкової дивізії. Після початку контрнаступу радянських військ під Москвою зумів зберегти дивізію під час відступу німецьких військ.

У листопаді дивізія Рауса разом з іншими частинами XLVIII танкового корпусу взяла участь в Котельниковський операції. Після поразки німецьких військ під Сталінградом прийняв командування над знову сформованим XI армійським корпусом на південній ділянці фронту, підвищений до звання генерала танкових військ. Взяв участь в битві за Харків і Курській битві, командуючи XLVII танковим корпусом.

З 10 грудня 1943 року — командувач 4-ї танкової армії. Протягом 1944 командував 1-ю, потім — 3-ю танковими арміями. У 1945 році в зв'язку з розгромом його армії замінений генералом фон Мантойфелем. У 1945—1946 рр. — військовополонений. Помер 3 квітня 1956 року в Відні.

• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
  • Бронзова (6 лютого 1915)
  • Срібна (2 липня 1917)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовим відзнакою і мечами (5 жовтня 1915)
• Військовий Хрест Карла (15 березня 1917)
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (16 березня 1918)
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) (9 березня 1931)
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (15 травня 1933)
• Великий срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» (21 квітня 1934)
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу (25 років) (8 жовтня 1934)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (1 грудня 1939) — отримав 4 медалі одночасно.
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (20 листопада 1940)
• Залізний хрест 2-го класу (29 червня 1941)
• Залізний хрест 1-го класу (6 липня 1941)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» (1 вересня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (11 жовтня 1941)
  • Дубове листя (№ 280; 22 серпня 1943)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942)
• Німецький хрест у золоті (14 лютого 1943)

• Ганс-Юрген фон Арнім
• Ойген Ріттер фон Шоберт
• Гюнтер Блюментрітт
• Йоганнес Фріснер
• Карл-Генріх фон Штюльпнагель

• Раус Э. Танковые сражения на Восточном фронте. — М.: АСТ, 2006. — 523 с. — (Неизвестные войны). — ISBN 5-17-032598-3.

• Tsouras, Peter G. Panzers on the Eastern Front: General Erhard Raus and His Panzer Divisions in Russia, 1941-1945.
• Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit. Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall, 2001. ISBN 3-931533-45-X.
• Schaulen, Fritjof (2005). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe III Radusch — Zwernemann (in German). Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-22-X.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Panzer Operations: The Eastern Front Memoir of General Raus, 1941—1945
• Karl Heinz Sperker Generaloberst Erhard Raus Ein Truppenführer im Osten, ISBN 3-7648-1492-6
• Gerd F. Heuer. Die Generalobersten des Heeres, Inhaber Höchster Kommandostellen 1933—1945. — 2. — Rastatt: Pabel-Moewig Verlag GmbH, 1997. — 224 p. — (Dokumentationen zur Geschichte der Kriege). — ISBN 3-811-81408-7.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

• Raus, Erhard. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 29 грудня 2011. (нім.)
• Generaloberst Erhard Raus. на geocities.com. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 29 грудня 2011. (англ.)
• 280. Eichenlaubträger Ehrhardt Raus
• Erhard Raus(нім.)
• Erhard Raus
• Raus, Erhard — нагороди генерал-полковника Е.Рауса