Ойген Ріттер фон Шоберт

Ойген Ріттер фон Шоберт
Eugen Ritter von Schobert
Народження	13 березня 1883; Вюрцбург, Королівство Баварія
Смерть	12 вересня 1941 (58 років); біля Миколаєва
Країна	Німецька імперія ; Веймарська республіка ; Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер ; Рейхсвер ; Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Освіта	Q812406?
Роки служби	1902–1941
Звання	Генерал-полковник
Командування	17-та піхотна дивізія; 33-тя піхотна дивізія; 7-й армійський корпус; 11-та армія
Війни / битви	Перша світова війна:; Друга світова війна:; Польська кампанія (1939); Французька кампанія (1940); Операція «Барбаросса» Операція «Мюнхен»; ;
	Ойген Ріттер фон Шоберт у Вікісховищі

Ойген Ріттер фон Шоберт (нім. Eugen Ritter von Schobert), до нагородження Військовим орденом Максиміліана Йозефа — Ойген Шоберт (нім. Eugen Schobert; нар. 13 березня 1883, Вюрцбург, Королівство Баварія — пом. 12 вересня 1941, біля Миколаєва) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1940). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940). Перший з генерал-полковників Вермахту, що загинув у радянсько-німецькій війні.

Біографія

Син майора Карла Шоберт і його дружини Анни (уродженої Міхайлі). Шоберт вступив до Королівської армію Баварії в липні 1902 р Почав службу в 1-м баварському піхотному полку «Кеніг» (нім. "König"). Пройшов льотне навчання в 1911 році

По ходу Першої світової війни Шоберт служив на Західному фронті піхотним офіцером. В ході операції «Міхаель» в 1918 році він керував 3-им батальйоном 1-го баварського піхотного полку.

Після Першої світової війни Шоберт залишився в рядах рейхсверу, а потім і вермахту, неухильно піднімаючись по службових сходах. Він був інспектором піхоти в період з грудня 1933 по вересень 1934 року народження, а потім командував 17-й і 33-й піхотними дивізіями [5]. Отримав командування VII армійським корпусом 4 лютого 1938 года [6].

Друга світова війна і загибель

У вересні 1939 року Ріттер фон Шоберт керував своїм VII армійським корпусом, що перебували під час Польської кампанії в якості резерву Групи армії «Південь».

У травні-червні 1940 року його корпус, в складі 16-ї армії Ернста Буша (Група армій «A»), бере участь у вторгненні в Бельгію, Люксембург і Францію. Фон Шоберт залишався на своїй посаді в ході підготовки до вторгнення в Британію.

У вересні 1940 року Шоберт прийняв командування 11-ю армією. Армія увійшла до складу групи армій «Південь» за планом операції Барбаросса, захоплення СРСР. Під час бойових дій в південній частині Радянського Союзу (на півдні України), під містом Миколаєвом в районі Широкої Балки, Ойген Ріттер фон Шоберт і його пілот загинули, коли їхній літак спостереження Fieseler Fi 156 Storch випадково сів на радянське мінне поле.

Поховання

Був урочисто похований на німецькому військовому цвинтарі в Миколаєві по вул. Спортивна,15. Над могилою було зведено пам'ятник з двома стеллами та німецьким військовим хрестом зверху [1]. Після відступу нацистів та повернення радянських військ могила була зруйнована і до наших днів не збереглася[1].

Нагороди

Військова кар'єра

Медаль принца-регента Луїтпольда

Перша світова війна

Залізний хрест
- 2-го класу (14 вересня 1914)
- 1-го класу (11 листопада 1915)
Орден «За заслуги» (Баварія) з мечами (1915) і короною (1918)
Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (23 березня 1918)
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (6 травня 1918)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки)

Міжвоєнний період

Медаль кронпринца Руппрехта (1925)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Орден Заслуг (Чилі), командорський хрест
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Друга світова війна

Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
Лицарський хрест Залізного хреста (29 червня 1940) — за заслуги під час Французької кампанії.
Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунія) (22 серпня 1941)

Див. також

Література

Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels und Dr. Günther Freiherr von Pechmann: Virtuti Pro Patria: Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden, München 1966 (Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels & Dr. Günther Freiherr von Pechmann: Virtuti Pro Patria: The Royal Bavarian Military Max Joseph Order, Munich, 1966)
Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.

Посилання

Generaloberst Eugen Siegfried Erich Ritter von Schobert. на geocities.com. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 18 червня 2012. (англ.)
Ritter von Schobert, Eugen Siegfried Erich. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 18 червня 2012. (нім.)
Eugen von Schobert

Примітки

Под Вечным огнем в Николаеве лежат останки солдат Вермахта?. niklife.com.ua (рос.). Процитовано 5 жовтня 2020.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[:0-1] Под Вечным огнем в Николаеве лежат останки солдат Вермахта?. niklife.com.ua (рос.). Процитовано 5 жовтня 2020.