Ерколе Дель Ріо

Доменіко Ерколе Дель Ріо (італ. Domenico Ercole Del Rio; нар. близько 1720—1726, Ґуїлья (провінція Модена) пом. 23 травня 1802, Модена) італійський шахіст, шаховий композитор і теоретик. Один із найвідоміших італійських шахістів XVIII сторіччя, представник моденської шахової школи. Автор праці «Про гру в шахи. Практичні спостереження анонімного автора з Модени» (Модена, 1750).

Ерколе Дель Ріо
Народження 1723[1]
Гуїлья, Провінція Модена, Емілія-Романья
Смерть 23 травня 1802(1802-05-23)[1]
Модена, Емілія-Романья

Життєпис

Син губернатора міста Ґуїлья (сучасна провінція Модена) Пеллеґріно Дель Ріо та дворянки Катеріни Монтаґуті. Певний час вивчав право і жив у Реджо-нель-Емілія, а згодом переїхав до Модени — столиці Моденського герцогства. У Модені він отримав змогу грати в шахи з провідними майстрами Італії тих часів: Джамбатістою Лоллі та Лоренцо Понціані. Невдовзі він уже досяг високого рівня гри та разом з двома вищезгаданими шахістами ввійшов до історії під назвою Моденська шахова школа.

Ерколе Дель Ріо
1750
abcdefgh
8
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Мат за 3 ходи

Під псевдонімом «Анонім з Модени» видав у Модені книгу «Про гру в шахи. Практичні спостереження анонімного автора з Модени» (італ. Sopra il gioco degli scacchi. Osservazioni pratiche d'anonimo autore modenese; Модена, 1750), де було піддано критиці праці Руї Лопеса. У книзі містилися описи дебютів, оцінка бойової вартості деяких фігур, техніка матування (наприклад, позиція «король, слон і кінь проти короля»). Згодом Джамбатіста Лоллі опирався на книгу Дель Ріо, коли писав свою працю «Спостереження за теорією і практикою гри в шахи» (Болонья, 1763). На початку XIX сторіччя праця Дель Ріо стала бібліографічною рідкістю, тому 1831 року в Мілані книгу перевидано. Раніше, 1822 року в Лондоні, книга вийшла англійською мовою в перекладі Джона Кокрена.

Відомий як шаховий композитор. Багато шахових композицій Доменіко Ерколе Дель Ріо опублікував у своїй книзі, а також залишив у рукописах. На його честь названо комбінацію мат Дель Ріо — жертву двох білих фігур. Перша жертва — для звільнення поля своїй фігурі, друга — для приманювання чорного короля у матову сітку (див. діаграму). Розв'язок: 1. Кe6+ Ф: e6 2. Фh6+ Кр: h6 3. Сf8x

Смерть не дала йому завершити другу книгу, для якої збирав практичні та теоретичні матеріали.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.