Ерманно Ольмі

Ерма́нно О́льмі (італ. Ermanno Olmi; нар. 24 липня 1931, Бергамо, Італія 5 травня 2018, Азіаго) італійський кінорежисер, сценарист та продюсер. Лауреат численних фестивальних та професійних кінонагород .

Ерманно Ольмі
італ. Ermanno Olmi
Дата народження 24 липня 1931(1931-07-24) (90 років)
Місце народження Бергамо, Італія
Дата смерті 7 травня 2018(2018-05-07)[1][2] (86 років) або 5 травня 2018(2018-05-05)[3] (86 років)
Місце смерті Азіаго, Провінція Віченца, Венето, Італія[2]
Громадянство  Італія
Професія кінорежисер, сценарист
Роки активності 19532018
Діти Фабіо Ольміd
IMDb ID 0647438
Нагороди та премії
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»
Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва»
Давид ді Донателло (1962, 1989, 2002)
Ерманно Ольмі у Вікісховищі

Біографія

Ерманно Ольмі народився 24 липня 1931 році в Бергамо, Італія. Після нетривалої роботи в театрі з 1952 року, влаштувавшись у міланський енергетичний концерн «Едісон-Вольта», на його замовлення зняв близько 40-а короткометражних науково-популярних фільмів, на яких вдосконалював режисерську майстерність.

Повнометражний дебют Ерманно Ольмі в ігровому кіно — фільм «Час зупинився» (1959), — був присвячений робітникам лінії електропередач. Після фільму «Заручені» (1963) режисер створює документально-художній життєпис за біографією папи Іоанна XXIII — «І прийшла людина…» (1965).

Паралельно з роботою в кінематографі Ерманно Ольмі у 1960-х-початку 1970-х років починає активно працювати на телебаченні, знявши більше двох десятків короткометражних і повнометражних, переважно ігрових фільмів, зокрема, «Оповідання про юних закоханих» (1967), «Одного разу» (1968), «Лахмітники» (1969), «Влітку» (1971), «Обставина» (1974), два останніх з яких вийшли у прокат. Фільм-сага Ольмі про бергамських селян на рубежі XIX—XX століть «Дерево для черевиків» отримав міжнародне визнання та Золоту пальмову гілку 31-го Каннського кінофестивалю.

З початку 1980-х років Ерманно Ольмі створює кіноверсії книг святого Писання — про паломництво волхвів до Спасителя, що народився, у фільмах «Йшли вони, йшли» (1983) «Книга буття: Створення світу» (1994), обидва фільми в теле- і кіноваріантах. Після фільму «Довгого життя, синьйоро» (987, премія на МКФ у Венеції) режисер екранізує однойменне оповідання Й. Рота «Легенда про святого пияка» (1988, головна премія на Венеційському кінофестиваля), знову підтверджуючи свою світову славу.

У 1982 році Ерманно Ольмі заснував (разом з П. Валимарана) кінолабораторію Ipotesi Cinema, де викладав свій кінематографічний метод.

Свій останній повнометражний фільм, «Повернуться зелені луги», Ерманно Ольмі зняв у 2014 році.

Ерманно Ольмі помер після тривалої хвороби 5 травня 2018 році в лікарні міста Азіаго, куди був доставлений через чергового загострення.[4][5]

Фільмографія (вибіркова)

Загалом фільмографія режисерських робіт Ерманно Ольмі налічує понад 80 фільмів[6].

РікУкраїнська назваОригінальна назваПримітки
1959Час зупинивсяII Tempo si е fermato
1961Вакантне місце (Місце)II posto
1963ЗарученіI fidanzati
1965І прийшла людина…Е veiine unuomo…
1967Оповідання про юних закоханихRacconti di giovani amori
1968Одного разуUncertogiorno
1969ЛахмітникиI recuperanti
1971ВліткуDuranteTestate
1974ОбставинаLa circostanza
1978Дерево для черевиківL'albero degli zoccoli
1983Йшли вони, йшлиCammina, cammina
1984Мілан, 83Milano 83 док.
1986Ризиковані дітиRagazzi a rischio док.
1987Довгого життя, синьйороLunga vita alla signora
1988Легенда про святого пиякаLa leggenda delsanto bevitore
1992ПорекеLungo il flume док.
1992Таємниця старого лісуIl segreto del bosco vecchio
1994Книга Буття: Створення світуGenesi: La creazione e il diluvio ТБ
1999Il denaro non esiste ТБ
2001Великий Медічі: Лицар війниIl mestiere delle armi
2003Легенда про помстуCantando dietro i paraventi
2005Квиток на потягTickets
2007Сто цвяхівCentochiodi
2011Картонне селоIl villaggio di cartone
2013Венеція 70: Перезавантаження майбутньогоVenice 70: Future Reloaded
2014Повернуться зелені лугиTorneranno i prati
2015Il pianeta che ci ospita

Визнання

Нагороди та номінації Ерманно Ольмі[7]
РікКатегоріяФільмРезультат
Золотий кубок
1960 Час зупинився Нагорода
1979 Найкращий режисер Дерево для черевиків Нагорода
1992 Найкращий сценарій (з Мауріціо Заччаро) Долина каменю Нагорода
2001 Найкращий режисер Великий Медічі: Лицар війни Нагорода
Найкращий продюсер (з Роберто Чичутто та Луїджі Мусіні) Нагорода
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1961 Приз міста Імола Вакантне місце Нагорода
Приз Пазінетті Нагорода
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Нагорода
1965 Приз Золоте Кермо І прийшла людина… Нагорода
1987 Золотий лев Довгого життя, синьйоро Номінація
Срібний лев Нагорода
Приз ФІПРЕССІ Нагорода
Премія Товариства психологів Нагорода
1988 Золотий лев Легенда про святого пияка Нагорода
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Нагорода
2008 Золотий лев за кар'єру Нагорода
Премії Британського кіноінституту
1961 Сазерленд Трофі Вакантне місце Нагорода
Давид ді Донателло
1962 Найкращий режисер Вакантне місце Нагорода
1982 Європейський Давид Нагорода
1989 Найкращий режисер Легенда про святого пияка Нагорода
Найкращий сценарій (з Тулліо Кезішем) Номінація
Найкращий монтаж Номінація
1992 Приз Лукіно Вісконті Нагорода
2002 Найкращий фільм Великий Медічі: Лицар війни Нагорода
Найкращий режисер Нагорода
Найкращий сценарій Номінація
Найкращий продюсер Нагорода
2007 Найкращий фільм Сто цвяхів Номінація
Найкращий режисер Номінація
Найкращий сценарій Номінація
Премія критики Нагорода
2015 Найкращий фільм Зелень знову зацвіте Номінація
Найкращий режисер Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1962 Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу Вакантне місце Номінація
«Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет (з Етторе Ломбардо) Номінація
1979 «Срібна стрічка» за режисерську роботу Дерево для черевиків Нагорода
«Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет Нагорода
«Срібна стрічка» за найкращий сценарій Нагорода
«Срібна стрічка» за найкращу операторську роботу Нагорода
1986 «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу (к/м фільм) Мілан, 83 Нагорода
1989 «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу Легенда про святого пияка Нагорода
«Срібна стрічка» за найкращий сценарій Нагорода
1993 «Срібна стрічка» за найкращий сценарій Долина каменю Номінація
2001 «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу Великий Медічі: Лицар війни Номінація
2004 «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу Легенда про помсту Номінація
«Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет Нагорода
2007 Сто цвяхів Номінація
Каннський міжнародний кінофестиваль
1963 Золота пальмова гілка Заручені Номінація
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Нагорода
1978 Золота пальмова гілка Дерево для черевиків Нагорода
Приз Екуменічного журі Нагорода
2001 Золота пальмова гілка Великий Медічі: Лицар війни Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
1974 Спеціальна згадка Обставина Нагорода
Премія «Сезар»
1979 Найкращий фільм іноземною мовою Дерево для черевиків Нагорода
Синдикат французьких кінокритиків
1979 Найкращий іноземний фільм Дерево для черевиків Нагорода
Монреальський кінофестиваль
1992 Приз за життєві досягнення Нагорода
Приз Європейської кіноакадемії
2001 Найкращий європейський режисер Великий Медічі: Лицар війни Номінація
Золотий глобус
2001 Найкращий фільм Великий Медічі: Лицар війни Нагорода
Найкращий режисер Номінація
2010 Золотий глобус за кар'єру Нагорода
Кінофестиваль Флайяно
2001 Найкращий фільм Великий Медічі: Лицар війни Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
2004 Почесний Леопард Нагорода
Міжнародний кінофестиваль в Сан-Паулу
2015 Гуманітарна премія Нагорода
Приз критиків Зелень знову зацвіте Нагорода

Джерела

Примітки

  1. Filmportal.de — 2005.
  2. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. Roberto Nepoti. È morto Ermanno Olmi, addio al visionario, imprevedibile regista del nostro cinema. Repubblica (італ). 00.00.2011. Процитовано 8.05.2018.
  5. Умер известный итальянский режиссер. Медіаняня (рос). 8.05.2018. Процитовано 8.05.2018.
  6. Фільмографія Ерманно Ольмі на сайті IMDb
  7. Нагороди та номінації Ерманно Ольмі на сайті IMDb(англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.