Ернст Куцорра

Ернст Куцорра (нім. Ernst Kuzorra, нар. 16 жовтня 1905, Гельзенкірхен — пом. 1 січня 1990, Гельзенкірхен) — німецький футболіст, напівсередній або центральний нападник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ернст Куцорра
Ернст Куцорра
Особисті дані
Народження 16 жовтня 1905(1905-10-16)
  Гельзенкірхен, Німеччина
Смерть 1 січня 1990(1990-01-01) (84 роки)
  Гельзенкірхен, Німеччина
Зріст 173 см
Вага 75 кг
Громадянство  Німеччина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1923–1950  «Шальке 04» 79 (48)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1927–1938  Німеччина 12 (7)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1935–1936  «Боруссія» (Дортмунд)
1942–1944  «Еркеншвік»
1946–1947  «Шальке 04»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Народився в родині шахтаря Карла Куцорри і його дружини Берти. У 1919 році прийшов до футбольної школи «Шальке 04». За основний склад дебютував у сімнадцять років — 22 квітня 1923 року. Гельзенкірхенський клуб поступово почав набирати оберти і на початку 30-х років став одноосібним лідером німецького футболу.

Той час вважається золотою ерою в історії «Шальке 04». Атлетичний, технічний і результативний нападник був одним з найяскравіших представників тїєї команди, що грала в короткий пас, з швидким переміщенням гравців та м'яча, зі зміною позицій і постійними забіганнями футболістів у вільний простір. За свій стиль гри «Шальке 04» прозвали «Дзигою» (нім. «Schalker Kreisel»).

1934 року забив вирішальний гол у фіналі першості Німеччини і його команда вперше в своїй історії здобула чемпіонський титул. Брав участь у дев'яти фіналах національних чемпіонатів і п'яти розіграшів кубка Німеччини. Сім з них завершилися перемогами гельзенкірхенського клубу. Тривалий час був капітаном команди.

Перший представник гельзенкірхенського клубу в національній збірній. Дебютував 20 листопада 1927 року у Кельні, проти збірної Нідерландів. Гра завершилася нічиєю — 2:2. Наступного року їздив на Олімпійські ігри до Антверпена, але за перебігом подій у поєдинках з швейцарцями і уругвайцями спостерігав з лави запасних[1]. 23 вересня забив перший гол за команду Німеччини, в Осло — господарям поля.

Збірна Отто Нерца грала в англійській, силовій манері, яка відрізнялася від технічного і комбінаційного «Шальке 04». Тому і лідеру клуба, майже не знаходилося місця в головній команді країни. Найбільш вдалим був 1930 рік: у матчі проти швейцарців відзначився хет-триком і грав проти команди англійських професіоналів на чолі з Девідом Джеком, Джо Бредфордом і Віком Вотсоном (нічия 3:3).

Разом з іншою легендою гельзенкірхенців, Фріцом Шепаном, провів у збірній один матч — 27 вересня 1931 року[2]. В Ганновері перемогли команду Данії з рахунком 4:2 (голи забивали: Гофманн (3), Куцорра — Нільссон, Йоргенсен).

Найкращий бомбардир клубу в офіційних іграх — 265 голів (приблизно в 350 матчах). Останній матч провів 12 листопада 1950 року проти бразильського «Атлетіко Мінейро». На той час йому виповнилося 45 років; 27,5 з яких він захищав кольори «Шальке 04».

В сезоні 1935/36 очолював дортмундську «Боруссію». З 1942 по 1946 рік очолював команду «Еркеншвік», протягом сезону був граючим наставником «Шальке 04» (1946/47). 1970 року, вдруге став головним тренером гельзеннкірхенців, але цього разу фіктивно, лише на папері: у югослава Слободана Цендича не було відповідної ліцензії. У 1976 році займав посаду віце-президента.

Був власником тютюнової фабрики і лотерейної крамниці. З 1985 року — почесний громадянин міста Гельзенкірхен.

Ернст Куцорра і Фріц Шепан вважаються найкращими футболістами «Шальке 04» першої половини 20-го століття[1][3][4]. Його сестра, Еліс Куцорра, 1931 року одружилася з Шепаном.

Досягнення
«Шальке 04»: 1934, 1935, 1937, 1939, 1940, 1942
«Шальке 04»: 1937

Статистика

Загальний огляд ігрової кар'єри:

ІгриГоли
Збірна Німеччини127
Чемпіонат Німеччини7948
Регіональна ліга144[5]
Кубок Німеччини3926
Всього225

Участь у фіналах національних турнірів:

Сезон Турнір Переможець Рахунок Фіналіст Автори голів
1933 чемпіонат «Фортуна» 3:0 «Шальке 04» Зволановскі, Мель, Гохгесанг
1934 чемпіонат «Шальке 04» 2:1 «Нюрнберг» Шепан, Куцорра — Фрідель
1935 чемпіонат «Шальке 04» 6:4 «Штутгарт» Урбан, Пертген (3), Геллеш, Кальвіцкі — Бекле (2), Кох, Руц
кубок «Нюрнберг» 2:0 «Шальке 04» Айбергер, Фрідель
1936 кубок «Лейпциг» 2:1 «Шальке 04» Май, Габріель — Кальвіцкі
1937 чемпіонат «Шальке 04» 2:0 «Нюрнберг» Кальвіцкі, Пертген
кубок «Шальке 04» 2:1 «Фортуна» Кальвіцкі, Шепан — Янес
1938 чемпіонат «Ганновер 96» 3:3 «Шальке 04» Р. Менг, Геллеш (а/г), Е. Менг — Пертген (2), Кальвіцкі
«Ганновер 96» 4:3 «Шальке 04» Р. Менг (2), Якобс, Е. Менг — Куцорра (2), Шепан
1939 чемпіонат «Шальке 04» 9:0 «Адміра» Кальвіцкі (5), Урбан, Тібульскі, Куцорра, Шепан
1940 чемпіонат «Шальке 04» 1:0 «Дрезднер» Кальвіцкі
1941 чемпіонат «Рапід» 4:3 «Шальке 04» Шорс, Біндер (3) — Гінц (2), Еппенгофф
кубок «Дрезднер» 2:1 «Шальке 04» Куглер, Карстенс — Куцорра
1942 чемпіонат «Шальке 04» 2:0 «Ферст Вієнна» Кальвіцкі, Шепан
кубок «Мюнхен 1860» 2:0 «Шальке 04» Вілімовський, Шмідгубер

Статистика виступів у національній збірній:[6]

Рік Ігри Голи
192710
192821
193023
193121
193230
193612
193810
Всього127

Примітки
  1. Мировой футбол: кто есть кто: Полная энциклопедия / А. В. Савин. — Москва: Эксмо, 2007.- С.346: ил.-ISBN 978-5-699-22359-6
  2. Шахов Андрей. Любимая команда Адольфа Шикльгрубера. // «Футбол», спецвыпуск № 1 (33) — Киев: «Укрполиграфмедиа», 2005. — С.10.
  3. Мировой футбол: кто есть кто: Полная энциклопедия / А. В. Савин. — Москва: Эксмо, 2007.- С.706: ил.-ISBN 978-5-699-22359-6
  4. Кобальтова десятка
  5. Fußball-Torjägerstatistik Deutschland (нім.) Goal scorer statistics Germany, author: Walter Grüber, published: 2011, accessed: 21 December 2015
  6. Cтатистика виступів у національній збірній на сайті RSSSF (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.