Ернст Ріхтер

Ернст Фрідріх Едуард Ріхтер (нім. Ernst Friedrich Eduard Richter; 24 жовтня 1808, Гросшенау 9 квітня 1879, Лейпциг) німецький композитор, музикознавець і музичний педагог.

Ернст Ріхтер
нім. Ernst Friedrich Richter
Основна інформація
Дата народження 24 жовтня 1808(1808-10-24)[1][2][3]
Місце народження Гросшенау, Герліц, Саксонія[4]
Дата смерті 9 квітня 1879(1879-04-09)[1][2][3] (70 років)
Місце смерті Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький рейх[4]
Громадянство Німеччина
Професії композитор, диригент, музикознавець, хормейстер, теоретик музики, музичний педагог, викладач університету
Вчителі Christian Theodor Weinligd
Відомі учні Amanda Röntgen-Maierd, Richard Zeckwerd, Stephen Albert Emeryd і Martin Plüddemannd[5]
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Вивчав право, а потім музику в Циттау та Лейпцигу. У 1843 році, разом з Феліксом Мендельсоном і Робертом Шуманом, увійшов до числа перших шести професорів новоствореної Лейпцизької консерваторії (викладав гармонію і контрапункт). Серед учнів Ріхтера, зокрема, Іван Кнорр, Гуго Ріман, Саломон Ядассоном, Джеймс Кваст, український композитор Микола Лисенко. Автор підручників гармонії (1853), фуги (1859) і контрапункту (1872), які користувалися популярністю в XIX столітті, але підданих різкій критиці Арнольдом Шенбергом (1911).

З 1851 року був органістом в різних лейпцизьких церквах, поки в 1868 році не зайняв, після смерті Моріца Гауптмана, пост кантора в церкві Святого Фоми, освячений перебуванням на ньому в першій половині XVIII століття Йоганна Себастьяна Баха. Автор мотетів, мес, пісень.

Література

  • Chisholm, Hugh, ed (1911). «Richter, Ernst Friedrich Eduard». Encyclopædia Britannica (Eleventh ed.). Cambridge University Press.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.