Ернст Триґґер

Ернст Триґґер (або Трюґґер швед. Ernst Trygger; 27 жовтня 1857(18571027); Стокгольм — 23 вересня 1943; Стокгольм) — шведський правник та політик консервативного спрямування, прем'єр-міністр Швеції з 1923 по 1924 рік[9]. Також обіймав посаду міністра закордонних справ Швеції у кабінеті Арвіда Ліндмана з 1928 по 1930 рік.

Ернст Триґґер
Ernst Trygger
Ернст Триґґер
Прем'єр-міністр Швеції
19 квітня 1923 — 18 жовтня 1924
Монарх Густав V
Попередник Карл Брантінг
Наступник Карл Брантінг
Міністр закордонних справ Швеції
1928 — 1930
Монарх Оскар II
Прем'єр-міністр Арвід Ліндман
Попередник Юнас Левгрен
Наступник Фредрік Рамель
Народився 27 жовтня 1857(1857-10-27)[1][2][3]
Skeppsholmend, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[4][2]
Помер 23 вересня 1943(1943-09-23)[5][3] (85 років)
Стокгольм, Швеція
Похований
Північний цвинтар (Стокгольм)[6][7] : 
Відомий як суддя, дипломат, викладач університету, політик
Місце роботи Уппсальський університет
Країна Швеція
Освіта Уппсальський університет
Політична партія National Partyd і Помірна коаліційна партія (Швеція)
Батько Carl Oscar Alfred Tryggerd[8]
У шлюбі з Signe Tryggerd[8]
Діти Carl Tryggerd[4]
Нагороди
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ернст Тіггер народився на острові Скеппхолмен в Стокгольмі. Його батьком був військовий офіцер Альфред Триґґер. Молодий Ернст зробив кар'єру в Уппсальському університеті, де став професором права в 1889 році.

У 1891 році Ернст Триґґер одружився з Сінье Седерстрьом, у пари було троє дітей[10]. У 1914 році вони мали велику приватну віллу, побудовану в Дипломатстаді, Стокгольм, де тепер знаходиться Шведська асоціація адвокатів.

Політична кар'єра

Після обрання до першої палати Риксдагу, Триґґер здобув репутацію хорошого дебатера з глибоко консервативними цінностями. Він був членом комітету 1895—1898 років, який був сформований для перегляду умов союзу з Норвегією. У 1909 році Триґґер став лідером консервативної групи в першій палаті. Коли в 1913 році праві об'єдналися для формування Національної партії першої палати, Триґґер став лідером об'єднаних правих сил в шведській політиці і як такий він виступав проти нових впливів демократії і парламентаризму в 1910-х[11]. Його суперником як консервативного лідера був Арвід Ліндман, головний у більш помірно консервативній правій партії другої палати парламенту Швеції.

Під час останньої демонстрації влади короля Густава V під час «Кризового дворику» 1914 року Ернст Триґґер був таємним королівським радником. Проте після конституційних реформ, що призвели до рівного виборчого права (вперше застосованого в 1921 році), Триґґер прийняв новий, більш демократичний, політичний ландшафт.

Прем'єр-міністр

Коли кабінет Карла Брантінга пішов у відставку в 1923 році, король Густав уповноважив Триґґера очолити уряд[9]. Головною проблемою під час перебування на посаді Триґґера було питання оборони та угрупування. Керівник кабінету меншості, Триґґер намагався досягти рішення з широким визнанням через «інтелектуальне коригування» (швед. intelligent anpassning). Це не вдалося через відсутність підтримки як з боку соціал-демократів, так і з боку лібералів. Під час виборів 1924 року підтримка правих збільшилася, проте Брантінг почав формувати кабінет після ще вдаліших виборів для соціал-демократів. Іншою перевагою Брантінга була ймовірність вирішення питання оборони, через підтримку як лібералів, так і соціал-демократів.

Довіра до кабінету Триґґера щодо міжнародних питань також трохи постраждала після інциденту, який стався восени 1923 року. Міністр закордонних справ Карл Гедерштьерна відкрито виступив з промовою, у якій підтримав оборонний союз з Фінляндією. Це значно напружило російсько-шведські відносини. Хедершерна швидко був замінений графом Еріком фон Вюрттембергом.

У 1926 році нагороджений орденом Серафимів[12].

Згодом Триґґер працював міністром закордонних справ у кабінеті Ліндмана у 1928-30 роках[11]. Після цього Триґґер скоротив свою політичну діяльність і зосередився викладанні. Він відновився на посаді в Уппсальському університеті і був відомий як блискучий викладач.

Ернст Триґґер помер у 1943 році, у віці 85 років.

Примітки
  1. Ernst Trygger f. 27.10.1857 d. 23.9.1943 Justitieråd
  2. Skeppsholms kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0014/C I/4 (1835-1860), bildid: C0055383_00105
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Swedish Census 1900 — Riksarkivet.
  5. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #133789861 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/
  7. Trygger, ERNST — Svenska gravar.
  8. Tvåkammar-riksdagen 1867-1970
  9. Sweden. www.worldstatesmen.org. Процитовано 11 червня 2019.
  10. Jenny (4 листопада 2006). grus i maskineriet: Korta och långa. grus i maskineriet. Процитовано 11 червня 2019.
  11. Ernst Trygger - Uppslagsverk - NE.se. www.ne.se. Процитовано 11 червня 2019.
  12. 7 (Sveriges statskalender / 1940. Bihang). runeberg.org (швед.). Процитовано 11 червня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.