Ерік Ромер
Ерíк Роме́р (фр. Éric Rohmer, справжнє ім'я — Жан Марí Морíс Шере́ (фр. Jean Marie Maurice Schérer), 4 квітня 1920, Тюль[6] — 11 січня 2010, Париж[7]) — французький кінорежисер, один з найвизначніших представників «Новой хвилі» в післявоєнному кінематографі Франції, головний редактор журналу Cahiers du Cinema в 1958—1963 рр.. Також автор кількох книжок. Брат філософа Рене Шере (фр. René Schérer) і батько журналіста Рене Монза (фр. René Monzat).
Ерік Ромер | |
---|---|
фр. Éric Rohmer | |
Ім'я при народженні | фр. Maurice Henri Joseph Schérer |
Народився |
21 березня 1920[1][2][…] Тюль[1][3][…] |
Помер |
11 січня 2010[4][1][…] (89 років) XIII округ Парижа, Париж, Іль-де-Франс[1][5][…] |
Поховання | |
Країна | Франція |
Діяльність | кінорежисер, журналіст, письменник, сценарист, кінокритик, монтажер, педагог, актор, прозаїк-романіст, театральний режисер, автор |
Alma mater | Ліцей Генріха IV |
Знання мов | французька[2] і німецька |
Заклад | Cahiers du cinéma |
Роки активності | 1945 — 2009 — 2009 |
Конфесія | католицтво |
Брати, сестри | René Schérerd |
Діти | René Monzatd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0006445 |
Сайт | ericrohmer.com |
|
Життєпис
Жан-Марі Шерер народився 4 квітня 1920 у французькому місті Нансі. У 1940-х роках почав кар'єру літератора. Свій псевдонім він склав з імені режисера Еріха фон Штрогейма та прізвища письменника Сакса Ромера. У другій половині 1950-х років почав співпрацювати як редактор з журналом Cahiers du Cinema. З 1957 по 1963 був головним редактором часопису.
Ромер розпочав режисерську кар'єру пізніше за своїх соратників по журналу — Жан-Люка Годара і Франсуа Трюффо. Виявив себе як майстер рафіновано стилізованої екранізації, переносячи на екран етикет та обряди, якими обставлялися романтичні відносини в попередні епохи.
Свої фільми режисер розділив на кілька циклів, з яких найвищу оцінку отримав перший, який розглядає питання виживання в сучасних умовах традиційної християнської моралі. У першому циклі, «Повчальні оповідання» за творами Мармонтеля, увійшли стрічки «Моя ніч у Мод» (1969), «Коліно Клер» (1970) і «Любов після полудня» (1972). Наступний цикл отримав назву «Комедії та приказки». Один з найвідоміших творів Ромера — цикл «Пори року» («Весняна казка», 1990; «Зимова казка», 1992; «Літня казка», 1996; «Осіння казка», 1998).
Після закінчення роботи над фільмом «Любов Астрєї і Селадону» (2007) Ромер оголосив про завершення режисерської кар'єри.
Помер в Парижі 11 січня 2010 у віці 89 років.
Фільмографія
Короткометражні фільми
- фр. Journal d'un scélérat (1950)
- Презентація, або Шарлота і її стейк (фр. Présentation ou Charlotte et son steak) (1951)
- фр. Les petites filles modèles (1952)
- Береніса (фр. Bérénice) (1954)
- Крейцерова соната (фр. La Sonate à Kreutzer) (1956)
- фр. Véronique et son cancre (1958)
- Надя у Парижі (фр. Nadja à Paris) (1964)
- фр. Paris vu par... , sketch
- Площа Етуаль (фр. Place de l'Étoile) (1965)
- Сьогоднішня студентка (фр. Une étudiante d'aujourd'hui) (1966)
- Фермерка у Монфокон (фр. Fermière à Montfaucon) (1967)
- Вовк, ти тут? (фр. Loup, y es-tu ?) (1983)
- фр. La cambrure (1999)
Повнометражні фільми
- Знак лева (фр. Le Signe du lion) (1959)
Цикл " Шість моралізаторських казок " фр. Six contes moraux
- Пекарка з Монсо (фр. La Boulangère de Monceau) (1962)
- Кар'єра Сюзани (фр. La Carrière de Suzanne) (1963)
- Моя ніч в Мод (фр. Ma nuit chez Maud) (1969)
- Колекціонерка (фр. La Collectionneuse) (1967)
- Коліно Клер (фр. Le Genou de Claire) (1970), Приз Луї Деллюка
- Кохання пообіді (фр. L'Amour l'après-midi) (1972)
Цикл " Комедії та прислів'я " (фр. Comédies et proverbes)
- Жінка авіатора (фр. La Femme de l'aviateur) або фр. On ne saurait penser à rien , антитеза до твору Мюссе (Musset), фр. On ne saurait penser à tout , (1981)
- Добрий шлюб (фр. Le Beau Mariage), фр. « Quel esprit ne bat la campagne qui ne fait château en Espagne » Жана де Лафонтена (Jean de La Fontaine), (1982)
- Поліна на пляжі (фр. Pauline à la plage), фр. Qui trop parole, il se mesfait de Chrétien de Troyes, (1982)
- Ночі повного місяця (фр. Les Nuits de la pleine lune), фр. Qui a deux femmes perd son âme, qui a deux maisons perd sa raison, прислів'я провінції Шампань (Champagne), (1984)
- Зелений промінь (фр. Le Rayon vert), фр. « Que le temps vienne où les cœurs s'éprennent », vers extraits du poème фр. Chanson de la plus haute tour Артура Рембо (Arthur Rimbaud), (1986)
- Друг моєї подружки (фр. L'Ami de mon amie), прислів'я фр. Les amis de mes amis sont mes amis, (1987)
- 4 пригоди Ренети та Мірабель (фр. 4 aventures de Reinette et Mirabelle) (1987)
Цикл " Чотири пори року " фр. Les Contes des quatre saisons
- 1. Весняна казка фр. Conte de printemps (1990)
- 2. Зимова казка фр. Conte d'hiver (1992)
- 3. Літня казка фр. Conte d'été (1996)
- 4. Осіння казка фр. Conte d'automne (1998)
Історичні драми
Бібліографія (книжки Еріка Ромера)
- Будинок Елізабет — 'La Maison d'Elisabeth, 1946, перевидано у 2007, Gallimard, Paris.
- Тріо у мі бемоль (театральна п'єса) — Le trio en mi bémol (théâtre), 1988, Actes Sud Papiers.
- Від Моцарта до Бетховена (есе про глибину музики) — De Mozart en Beethoven,essai sur la notion de profondeur en musique, 1998, Actes Sud.
- Organisation de l'espace dans le Faust de Murnau, 2000, Petite Bibilothèque (Poche).
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11860225X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.theaustralian.com.au/news/arts/auteur-tempted-audiences-into-the-moral-maze/story-e6frg8n6-1225818573646
- http://uk.reuters.com/article/idUKTRE60A3ZD20100111
- http://trove.nla.gov.au/result?q=subject%3A%22Rohmer%2C+Eric%22
- Notice biographique de la cinémathèque française
- Nouvel Observateur[недоступне посилання з липня 2019]